Марченко Наталія Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталія Марченко
Ім'я при народженні Марченко Наталія Петрівна
Народилася 1 січня 1967(1967-01-01) (57 років)
Козятин, Вінницька обл.
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність науковець, письменниця
Мова творів українська
Magnum opus «Літописи Семисвіття»

Наталія Петрівна Марченко (літературний псевдонім Наталя Савчук, народилася 1 січня 1967(19670101) в місті Козятині Вінницької області) — український науковець і письменниця, книгознавець, біографіст, літературний критик. Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, провідний бібліограф Національної бібліотеки України для дітей.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 1 січня 1967 року в родині лікарів. Хоча фактично народилася у місті Козятин Вінницької області, але батьки навчалися у Вінниці і записали місце народження доньки за адресою їхньої прописки в селі Вінницькі Хутори Вінницького району.[1]

У 1984 році із «Золотою медаллю» закінчила СШ № 2 міста Миронівка на Київщині. У 1989 році — із відзнакою Філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Упродовж 1989—1994 років учителювала у Козинській СШ на Миронівщині, викладала українську та зарубіжну літератури у Гуманітарному ліцеї КНУ імені Т. Г. Шевченка.

Працювала редактором видавництва «Освіта» (потім — «Педагогічна преса»).

У 1998 році захистила дисертаційне дослідження за спеціальністю «книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» на тему «Видання для дітей в Україні 1917—1923 рр.: історіографія, джерела, типологія» та здобула звання кандидата історичних наук.

Працювала в Науково-дослідному інституті архівної справи та документознавства, Науково-дослідній лабораторії експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Інституту післядипломної освіти Педагогічного інституту імені Б. Грінченка, на кафедрі документознавства Київського національного університету культури та мистецтв.

Із 2008 року й донині — старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, провідний бібліограф Національної бібліотеки України для дітей.[2]

Наталія Марченко:

  • член секції науково-дослідної, науково-методичної та науково-бібліографічної діяльності Вченої ради Національної бібліотеки України для дітей[2],
  • член Ради Центру дослідження літератури для дітей і юнацтва[3]
  • член редколегії збірників наукових праць: «Українська біографістика»[4], «Література. Діти. Час»,
  • експерт низки всеукраїнських профільних рейтингів, конкурсів і сайтів, присвячених книзі для дітей,
  • автор-модератор профільного електронного ресурсу «КЛЮЧ» (Краща Література Юним Читачам) Національної бібліотеки України для дітей[5].

Наукові дослідження[ред. | ред. код]

Авторка першого в Україні академічногого біографічного монографічного дослідження, присвяченого письменникові, котрий пише для дітей, — «Володимир Рутківський: тексти долі» (Тернопіль, 2015[6][7][8][9].

Один із ініціаторів, а також автор ґрунтовних розвідок про осіб, першої в Україні серії науково-допоміжних біобібліографічних нарисів, присвячених письменникам, які пишуть для дітей , — «Дитячі письменники України», що виходить в Національній бібліотеці України для дітей. Підготовлено 8 випусків, про: Володимира Рутківського[10], Анатолія Качана[11], Всеволода Нестайка[12], Бориса Комара[13], Наталю Забілу[14], Юрія Ярмиша[15], Анатолія Костецького[16], Тамару Коломієць[17].

Автор більше сотні наукових і науково-методичних статей, кількасот рецензій і біографічних статей у ЗМІ.

Літературна творчість[ред. | ред. код]

Наталя Савчук (літературний псевдонім Наталії Марченко) з раннього дитинства пише вірші та казки. Поезія друкувалася у часописах «Піонерія», «Ранок», «Смолоскипи», «Відродження», «Малятко», «Пізнайко», «Світ дитини» та інших, на шпальтах педагогічних газет. Пише також у жанрі новели та короткого оповідання[18]. Твори друкувалися у часописах «Смолоскип», «Один із нас», білоруському альманасі «Справа», газеті «Независимость», «Українській літературній газеті»[19] та інших.

У 2005 вийшла збірка «Десяток для маляток», що складалася з віршів-рахівничків (Київ: Країна мрій, 2005). У 2015 вийшла скорочена версія першої книги циклу «Літописи Семисвіття: Діти переступу», а у 2017 — повна версія (Тернопіль: НК-Богдан, 2017). Новела Наталі Савчук «Паталогічно зрячі» увійшла до збірки «Любов така» (Київ: Академія, 2017).

Цикл «Літописи Семисвіття»

Наталя Савчук є авторкою автентичного фентезійного циклу «Літописи Семисвіття», заснованого на матріархальній структурі та елементах найдавніших українських казок, обрядодій і магії. Твір вирізняється особливою «реконструйованою» мовою та докладним відтворенням буття населення українських теренів до трипільської та трипільської доби. Скорочена версія першої книги циклу «Літописи Семисвіття: Діти переступу» вийшла друком 2015 року у Тернопільському видавництві «Навчальна книга — Богдан» і відразу була помічена критикою та читачами[20][21][22][23]. Повна версія книги у серійному оформленні опублікована там само весною 2017 року. Обидві версії увійшли до «Лідерів літа» рейтингу Книжка року як кращі серед видань для підлітків і юні, відповідно в 2015[21] та 2017[24].

Книга здобула чимало нагород, зокрема:

  • (2017) Переможець у номінації «Дитячий світ» конкурсу «Краща книга виставки-форуму 2017», що проходив у межах XVIII Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині»[25].
  • (2017) На 39-му Загальноєвропейському фестивалі наукової фантастики «Єврокон» (Дортмунд, Німеччина) European Science Fiction Society (ESFS) книга відзначена номінації «Хризаліди».[26]

Відзнаки[ред. | ред. код]

За вагомий внесок у дослідження та популяризацію дитячої книжки в Україні 23 квітня 2015 року була відзначена іменною премією Володимира Рутківського «Джури».

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У червні 2018 підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[27]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Біографія Наталі Марченко [Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.] — на сайті Жінка-Українка
  2. а б Дослідники літератури / Марченко Наталя Петрівна. Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  3. Рада ЦДЛДЮ. Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  4. Редакційна колегія // Українська біографістика = Biographistica Ukrainica. — № 14. — С. 2. Архівовано з джерела 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
  5. Про проект «Ключ» — Національна бібліотека України для дітей
  6. Анна Третяк. Життя письменника на тлі доби — Барабука,
  7. Новини видавництва: Над текстами долі Володимира Рутківського — НК-Богдан, 31.07.2015
  8. Дмитро Шупта. Вічна дитинність творення — Слово Просвіти, 31.03.2016
  9. О. В. Воскобойнікова-Гузєва. Небачені світи дитячого письменника // Українська біографістика. — № 2015. - Вип. 12.. — С. 454-458. Архівовано з джерела 26 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.
  10. https://chl.kiev.ua/MBM/Book/Show/178
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. Натля Савчук «Кажу-кажу казку…» або моя історія" Українська літературна газета 2016 http://litgazeta.com.ua/prose/kazhu-kazhu-kazku-abo-moya-istoriya/ [Архівовано 21 березня 2018 у Wayback Machine.]
  19. Наталя Марченко «Пісенька про Старий Новий рік»http://litgazeta.com.ua/prose/pisenka-pro-staryj-novyj-rik/ [Архівовано 20 березня 2018 у Wayback Machine.]
  20. Наталія Марченко: «Так званий „реалізм“ є більше журналістикою, ніж літературою» — Буквоїд, 18.08.2015
  21. а б Володимир Рутківський. Дніпро ще Дніпрою був — Україна молода, 29.07.2015
  22. Марія Морозенко. Віднайдений прасвіт — Україна молода, 23.12.2015
  23. Віоліна Ситник. Переступ через кохання — Буквоїд, 21.11.2015
  24. Костянтин Родик. Книжка-сфінкс: чим вражають ілюстрації Ростислава Попського — Україна молода, 12.07.2017
  25. Підсумки конкурсу «Краща книга виставки-форуму 2017» — XVIII Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині», Одеська національна наукова бібліотека, 19.06.2017
  26. На Євроконі-2017 перемогу здобули дві українські письменниці [Архівовано 31 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Читомо, 18.06.2017
  27. Світові інтелектуали закликають політиків бойкотувати ЧС доки Росія не звільнить українських політв'язнів [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.] 06.06.2018

Посилання[ред. | ред. код]