Марченко Яків Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марченко Яків Григорович
Народився 10 (23) жовтня 1908
Смоленська область
Помер 1 травня 1969(1969-05-01) (60 років)
Москва, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union (1955–1980).svg СРСР
Діяльність кінооператор
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Нагороди та премії
орден Червоного Прапора медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія

Марченко Яків Григорович  (19081969) — радянський український кінооператор документального кіно. Лауреат Сталінської премії (1952) за участь у зйомках «Квітуча Україна». Нагороджений орденом Червоного Прапора, медалями.

Народився 23 жовтня 1908 р. у м. Хиславичі Смоленської обл. в робітничій родині. З 1925 р. працював кіномеханіком. Вчився у вечірньому Інституті журналістики й на операторському факультеті Всесоюзного державного інституту кінематографії.

В роки Великої Вітчизняної війни був фронтовим кінооператором.

З 1945 до 1948 року працював у Латвії, а в 1948 р. перейшов на Українську студію хронікально-документальних фільмів.

Зняв близько 500 сюжетів для кіножурналів, хронікальні кінокартини: «Орловська битва» (1943), «Радянська Латвія», «На полях України» (1947), «Квітуча Україна» (1951, у співавт. з І. Кацманом. Державна премія СРСР, 1952), «Спортивна Україна» (1958), «Навіки з російським народом» (1954, у співавт. з І. Кацманом i М. Кононовим), «Місто безсмертної слави» (1955), «Відкриття республіканської виставки передового досвіду» (у співавт. з Я. Мєстечкіним), «Від чорного лісу до Чорного моря», «Нова Болгарія», «Сад — прикраса нашого життя» (1958), «З полонини» (1963), «Пісня подолянки», «Обережно, покутники!» (1966).

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 1 травня 1969 р. в Києві.

Література[ред. | ред. код]

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.256. (рос.)