Маршал Устинов (ракетний крейсер)

Маршал Устинов
рос. Маршал Устинов

Служба
Тип/клас	Ракетний крейсер
Держава прапора	СРСР Росія
Корабельня	Суднобудівний завод імені 61 комунара Миколаїв
Закладено	1978
Спущено на воду	1982 року
Введено в експлуатацію	1986 року
Статус	В ремонті на ЦС «Звёздочка» Після ремонту буде переданий Тихоокеанському флоту.
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	11 280 тон
Довжина	186,5 м
Ширина	20,8 м
Висота	42,5 м (від кіля до клотика)
Осадка	7,6 м
Технічні дані
Потужність	4 × 22 500 к. с. + 2 × 7700 к. с. = 105 000 к. с.
Швидкість	32 вузли, економна 18 вузлів
Автономність плавання	30 діб
Екіпаж	476 (510)
Озброєння
Артилерія	1 × 2 АК-130
Торпедно-мінне озброєння	2 × 5 533-мм торпедних апарати
Ракетне озброєння	16 ПУ ПКРК (П-500 «Базальт») 64 ПУ ЗРК С-300Ф «Риф» 2 × 2 ЗРК «Оса-МА»
Зенітне озброєння	6 ЗУ АК-630
Авіація	1 гелікоптер Ка-27

«Маршал Устинов» — радянський і російський ракетний крейсер, другий корабель проєкту 1164 «Атлант». На даний момент входить до складу Північного флоту ВМФ Росії. Корабель побудовано на суднобудівному заводі імені 61 комунара в Миколаєві і названо на честь Маршала Радянського Союзу, міністра оборони СРСР Дмитра Федоровича Устинова. До 5 листопада 1986 носив ім'я «Адмірал Флоту Лобов».

Історія[ред. | ред. код]

Корабель було закладено 5 жовтня 1978 року на стапелі Миколаївського суднобудівного заводу імені 61 комунара під найменуванням «Адмірал Флоту Лобов». 25 лютого 1982 року судно було спущено на воду, а 15 вересня 1986 стало в стрій. 5 листопада того ж року крейсер було включено в склад КСФ.

З грудня 1987 по червень 1988 та в 1989 році виконував завдання бойової служби в Середземному морі. З 21 по 29 липня 1989 року наніс офіційний візит на американську військово-морську базу в місті Норфолк, штат Вірджинія. 16-20 липня 1991 відвідав базу ВМС США Мейпорт в штаті Флорида, а з 30 червня по 5 липня 1993 навідався в Галіфакс, Канада. З 1994 по 17 грудня 1997 року знаходився на плановому ремонті на петербурзькому АТ «Северная верфь», де була замінена головна енергетична установка. В травні 1995 брав участь у ролі флагманського корабля на військово-морському параді в Санкт-Петербурзі на честь 50-річчя перемоги у Німецько-радянській війні. В липні 1996 року також брав участь в ролі флагманського корабля на військово-морському параді в Санкт-Петербурзі на честь 300-річчя Російського Флоту.

В січні 2001 року на кораблі був здійснений навігаційний ремонт на заводі СРЗ-35 в селищі Роста в районі Мурманська. 21 лютого того ж року над крейсером взяла шефство столиця Білорусі, делегація якої відвідала корабель, який стояв на ремонті. Юридично цей факт був закріплений договором, який підписали голова Мінського міськвиконкому і командир корабля. З 21 вересня по 22 жовтня 2004 року брав участь у дальньому поході Корабельно-Авіаносної групи Північного флоту в північно-східну Атлантику. 17 липня 2008 року крейсер почав виконувати патрулювання вод Північного Льодовитого океану навколо Шпіцбергена^[1], прийнявши зміну у протичовнового корабля «Сєвєроморськ», по причині того, що «Норвегія заважає працювати в цих водах російським рибалкам»^[2].

З липня 2011 року знаходиться на капітальному ремонті на судноремонтному заводі «Звёздочка». Після ремонту крейсер планується перевести на Тихоокеанський флот^[3].

8 лютого 2022 року, перед початком повномасштабного російського вторгнення на територію України, ракетний крейсер “Маршал Устинов” був помічений у Середземному морі.

Командири[ред. | ред. код]

Командир	Роки командування	Звання
Верегін Володимир Дмитрович	1984—1989	Капітан I рангу
Фрунза Г. І.	1989—1991	Капітан II рангу
Авакянц Сергій Йосипович	1991—1996	Капітан I рангу
Кулієв І. Н.	1996—1998	Капітан I рангу
Собгайда А. В.	1998—2002	Капітан I рангу
Жуга С. Ю.	2002—2005	Капітан I рангу
Кравченко П. М.	2005—2008	Капітан I рангу
Неклюдов І. В.	2008—2011	Капітан I рангу
Алантьєв С. Г.	2011 — наш час	Капітан I рангу