Маріам Бауарді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріам Бауарді
Ікона святої
араб. مريم باواردي
У миру: Маріам Баоуарді
У чернецтві: Марія Ісуса Розіп'ятого
Народилася 5 січня 1846(1846-01-05)
I'billin[d], Османська Сирія, Османська імперія
Померла 26 серпня 1878(1878-08-26) (32 роки)
Вифлеєм, Мутасаррифат Єрусалиму, Османська імперія
Шанується Католицька церква
Беатифікована 13 листопада 1983 рік
У лику свята
День пам'яті 25 серпня
Подвижництво носій стигматів
Медіафайли на Вікісховищі

Маріам Бауарді (араб. مريم باواردي‎, лат. Mariam Baouardy), у чернецтві — Марія Ісуса Розіп'ятого (5 січня 1846, Ібілін, Галілея, Османська імперія, нині Ізраїль — 26 серпня 1878, Вифлеєм, Османська імперія, нині Палестинська держава) — свята Римо-католицької церкви, черниця ордена босих кармеліток, містик, носій стигматів.

Біографія[ред. | ред. код]

Маріам Бауарді народилася 1846 року поблизу Назарету в арабській сім'ї Гірієса і Маріам Бауарді. Отримала хрещення в Мелкітській Греко-Католицькій Церкві. Після смерті батьків, трирічну Маріям разом з молодшим братом усиновив дядько, який пізніше виїхав до міста Александрія у Єгипті. Маріам не отримала початкової освіти і до кінця життя була безграмотною. Коли дівчині виповнилося 13 років, згідно зі східним звичаєм її хотіли видати заміж, а через рішучу відмову опікуни почали трактувати її, як служницю. Коли ж Маріам намагалася втекти на батьківщину, то потрапила до однієї мусульманської родини, де господар дому намагався спонукати зректися віри, а після спротиву, завдав удару шаблею та викинув на вулицю, вважаючи мертвою. Пораненою дівчиною заопікувалася невідома жінка, яка через кілька тижнів привела її до місцевого францисканського храму.

Наступні кілька років Маріам працювала прислугою в будинках Єрусалиму, Александрії, Бейруту і Марселя. У Марселі на початку Великого Посту 1865 року вона вступила у конгрегацію Сестер Компасіоністок, але через два місяці через хворобу покинула монастир. Потім її прийняли в конгрегація сестер Явлення ангелу Святому Йосипу. Однак, по завершенні постулату, Маріам зрозуміла, що має покликання до споглядального типу чернецтва.

29 березня 1867 року у неї з'явилися перші стигмати. У червні того ж року вона вступила в монастир босих кармеліток в місті По у Франції.

У серпні 1870 року, коли вона ще була в новіціаті, її відправили в Індію для заснування монастиря босих кармеліток в Мангалорі. 21 листопада 1871 року принесла чернечу обітницю і прийняла нове ім'я Марії Ісуса Розп'ятого. Через рік її повернули в По, звідки в серпні 1875 року разом з іншими черницями відправили у Вифлеєм для заснування першого монастиря босих кармеліток в Палестині. З її ім'ям пов'язана ідентифікація святого місця Еммауса (Нікополь) в Святій землі.

Марія Ісуса Розп'ятого померла 26 серпня 1878 року у Вифлеємі від гангрени, що утворилася в рані, яку черниця отримала при падінні під час ремонту монастиря.

Прославлення[ред. | ред. код]

13 листопада 1983 року Папа Римський Іван Павло II зарахував її до лику блаженних і 17 травня 2015 року папа Франциск зарахував її до лику святих разом з Марією-Альфонсіною Даніль Гаттас, Марією Крістіною Брандо і Жанною Емілією де Вільнев.

Джерела[ред. | ред. код]