Марійка Підгірянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марійка Підгірянка
Марійка Підгірянка
Марійка Підгірянка
При народженні Марія Омелянівна Ленерт
Псевдоніми, криптоніми Марійка Підгірянка
Дата народження 9 березня 1881(1881-03-09)
Місце народження с. Білі Ослави
Дата смерті 20 травня 1963(1963-05-20) (82 роки)
Місце смерті смт Рудне
Рід діяльності поетеса
http://pidhirianka.ho.ua/

Марі́йка Підгіря́нка (справжнє ім'я Марія Омелянівна Ленерт, по чоловікові — Домбровська[1]; * 29 березня 1881(18810329), с. Білі Ослави Надвірнянського повіту Станиславівського воєводства — † 20 травня 1963, смт Рудне біля Львова, похована у Львові на Личаківському цвинтарі) — відома галичанка, українська поетеса.

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася Марійка Ленерт в родині лісничого в селі Білі Ослави, нині Надвірнянського району Івано-Франківської області. По матері вона була українкою, а по татові — німкеня. У Марійки рано пробудився потяг до літератури, поезії. У 13 років пробує свої поетичні сили. 1900 року екстерном успішно склала іспити в учительській семінарії у Львові. Отримала диплом на право вчителювати в школі. Відтоді 40 років віддала шкільній роботі в селах Прикарпаття і Закарпаття та десятки років літературній діяльності.

Друкувати вірші Марійка Підгірянка почала з 1904 року в періодичних виданнях. Перша збірка поезій «Відгуки душі» вийшла 1908.

Родина[ред.ред. код]

1904 познайомилась з Августином Домбровським, майбутнім педагогом, громадським діячем, послом до УНРади, який 1905 став її чоловіком. У них було четверо дітей: син Остап — викладач французької мови в Львівському університеті імені І. Франка, кандидат філологічних наук; син Роман — перекладач з німецької, працівник газети «Шлях перемоги» у Мюнхені; син Маркіян — український громадський діяч Австралії, інженер-електрик, автор «Підручника шофера»; дочка Дарія — вчителька української мови й літератури шкіл Галичини.

Творчість[ред.ред. код]

Реклама книжок для дітей, українська щоденна газета «Свобода» (США), № 210, 10 вересня 1937 року

Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів Марійки Підгірянки до 1939 р. — мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Авторка щедро використовує фольклорні мотиви, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні («Співанки», «Вечір», «Що роблю я, що я дію»). Працювала Марійка Підгірянка і в жанрі поеми.

Досить своєрідною є поема «Мати-страдниця», написана 1919 року. Події твору — одна зі сторінок життя західноукраїнських вигнанців під час Першої світової війни, коли тисячі галичан померло в концентраційних таборах від голоду та епідемій. Композиційним обрамленням поеми є «Вступ» і своєрідний епілог. Сповідь страдниці становлять 12 пісень, поданих у вигляді голосінь.

У радянські часи за життя Марійки Підгірянки її книги не видавалися, окремі вірші з'являлися лише в журналах. Потім у видавництвах Львова та Києва вийшли друком маленькі збірки для дітей: «Безкінечні казочки», «Грай, бджілко», «Ростіть великі», «Школярики йдуть».

У 1962 вірші авторки увійшли до колективної збірки «Гірські квіти», що вийшла друком в Ужгороді.

За роки незалежності побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська книжки «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця».

2009 року син поетеси Маркіян Домбровський фінансово допоміг видати найповніше зібрання творів Марійки Підгірянки великим томом «Для Вкраїни вірно жиймо» (Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2009).

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

  • З 1991 року ім'я Марійки Підгірянки носить Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок.
  • З 1991 року в м. Тлумач Івано-Франківської області діє Музей-кімната Марійки Підгірянки.
  • 1992 року Івано-Франківське обласне товариство української мови ім. Тараса Шевченка "Просвіта" заснувало премію імені Марійки Підгірянки в галузі літератури і мистецтва.
  • 1993 року у Косівському районі встановлено премію імені Марійки Підгірянки для педагогів району.
  • З 1996 року в селі Білі Ослави діє музей Марійки Підгірянки, яким опікується науковий працівник музею, лауреат премії її імені Василь Левицький.
  • 13 липня 2014 року було урочисто відкрито й освячено перший у світі пам'ятник відомій українській поетесі Марійці Підгірянці на її батьківщині в селі Білі Ослави (скульптор, член Національної спілки художників України Володимир Довбенюк)[2].
  • На будинку Уторопської середньої школи встановлено меморіальну дошку на честь письменниці.
  • В Івано-Франківську є вулиця Марійки Підгірянки.
  • На її честь названий 22-ий курінь УПЮ імені Марійки Підгірянки.
  • На будинку загальноосвітньоЇ школи с. Ворона Коломийського району встановлено меморіальну дошку на честь письменниці.
  • У Зелений вівторок (21 червня 2016), який у Білих Ославах традиційно величають "Днем Марійки Підгірянки", з нагоди 135-річчя від дня її народження відкрили меморіальну дошку народній учительці та поетесі.[3]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]