Маріка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Маріка (лат. Marica) — персонаж римської міфології, німфа води і боліт, була коханкою тварин і покровителькою немовлят і родючості. Від Фавна народила сина Латина.[1] Згадується Вергілієм в Енеїді.

Її ім'я, ймовірно, походить від середземноморської основи *mara, що означає "болото". Маріці був присвячений священний гай поблизу Мінтурно. Озеро поруч було також названо на її честь. Різні римські автори стверджують, що вона була формою Діани або Венери.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rose HJ, A Handbook of Greek Mythology, First Edition 1928

Посилання[ред. | ред. код]

  • Marica Andreani: Sul santuario di Marica alla foce del Garigliano. In: Lorenzo Quilici, Stefania Quilici Gigli (Hg.): Santuari e luoghi di culto nell' Italia antica. Rom 2003, S. 177—207
  • Paolino Mingazzini: Il santuario della dea M. alle foci del Garigliano. In: Monumenti Antichi Reale Accademia dei Lincei 37 (1938), S. 693—981