Маріно Перані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Маріно Перані
Bo-fc-perani.jpg
Особові дані
Народження 27 жовтня 1939(1939-10-27)
  Понте-Носса, Італія
Смерть 18 жовтня 2017(2017-10-18) (77 років)
  Болонья, Італія
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
?-1956 Італія «Аталанта»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1956–1958 Італія «Аталанта» 31 (6)
1958–1959 Італія «Болонья» 25 (3)
1959–1960 Італія «Падова» 28 (8)
1960–1974 Італія «Болонья» 296 (61)
1974–1975 Канада «Метрос-Кроейша» 8 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
? Італія Італія U-21 1 (2)
? Італія Італія (B) 2 (0)
1966 Італія Італія 4 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1979 Італія «Болонья»
1979–1980 Італія «Болонья»
1980–1981 Італія «Удінезе»
1981–1982 Італія «Брешія»
1982–1983 Італія «Салернітана»
1983–1985 Італія «Парма»
1985–1986 Італія «Падова»
1986–1987 Італія «Санремезе»
1987–1988 Італія «Реджяна»
1989–1990 Італія «Равенна»
1997–1998 Італія «Іперцола»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Маріно Перані (італ. Marino Perani, нар. 27 жовтня 1939, Понте-Носса — 18 жовтня 2017) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за «Болонью», з якою став чемпіоном Італії, дворазовим володарем Кубка Італії та володарем Кубка Мітропи, а також національну збірну Італії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 27 жовтня 1939 року в місті Понте-Носса. Вихованець футбольної школи клубу «Аталанта». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1956 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 31 матчі чемпіонату.

1958 року, після вильоту «Аталанти» з Серії А, перейшов у «Болонью», де провів один сезон, після чого на рік відправився до «Падови», але 1962 року знову став гравцем «Болоньї». Цього разу відіграв за болонську команду наступні чотирнадцять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Болоньї», був основним гравцем атакувальної ланки команди, граючи з такими бомбардирами як Гельмут Галлер, Гаральд Нільсен та Джакомо Бульгареллі. За цей час виборов з командою титул чемпіона Італії, двічі ставав володарем Кубка Італії та одного разу Кубка Мітропи.

Завершив професійну ігрову кар'єру у канадському клубі «Торонто Метрос-Кроейша», за який виступав протягом 1974—1975 років.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв в одному офіційному матчі, забив 2 голи. Згодом виступав у складі другої збірної Італії. У складі цієї команди провів 2 матчі.

14 червня 1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в товариській грі проти збірної Болгарії, в якому відзначився єдиним голом за збірну.

У липні того ж року складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, де зіграв у двох матчах[1], після чого за збірну більше не грав.

Всього протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни 4 матчі, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні ігрової кар'єри залишився у структурі «Болоньї», а в січні очолює основну команду. Проте провівши тільки сім ігор у чемпіонаті, в яких не здобув жодної перемоги (3 нічиї і 4 поразки) Перані був звільнений і заамінений на Чезаріно Червеллаті, який зміг врятувати команду від вильоту. Тим не менш перед початком сезону 1979/80 нове керівництво клубу повернуло Перані на посаду головного тренера[2], який цього разу зумів врятувати команду від вильоту, але в кінці сезону все-одно був звільнений.

Влітку 1980 року Маріно очолив «Удінезе», проте був звільнений вже по ходу турніру і наступного року очоли клуб Серії В «Брешія», але не зміг уникнути вильоту з ним до Серії С1.

У сезоні 1982/83 Перані працював у Серії С1 з клубом «Салернітана», після чого очолив «Парму»[3], що грала в цьому ж дивізіоні. З пармезанцями Перані зайняв перше місце у своїй групі і вийшов до Серії В, але в наступному сезоні вилетів назад, після чого покинув клуб.

У подальшому очолював нижчолігові італійські клуби «Падова», «Санремезе», «Реджяна» та «Равенна».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Іперцола» з п'ятого за рівнем дивізіону країни, головним тренером якого Маріно Перані був до 1998 року.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Чемпіонат Ліга
СезонКлубЛіга ІгриГоли
ІталіяЛіга
1956-57 Італія «Аталанта» Серія A 2 0
1957-58 29 6
1958-59 Італія «Болонья» 25 3
1959-60 Італія «Падова» 28 8
1960-61 Італія «Болонья» 29 10
1961-62 27 12
1962-63 17 4
1963-64 28 6
1964-65 22 2
1965-66 25 8
1966-67 28 4
1967-68 13 5
1968-69 15 0
1969-70 27 3
1970-71 18 2
1971-72 25 4
1972-73 16 2
1973-74 6 0
СШАЛіга
1975 Канада «Торонто Метрос-Кроейша» NASL 8 1
Країна Італія 380 79
США 8 1
Всього 388 80

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14/06/1966 Болонья Італія Італія 6 – 1 Болгарія Болгарія товариський матч 1
22/06/1966 Турин Італія Італія 3 – 0 Аргентина Аргентина товариський матч -
13/07/1966 Сандерленд Італія Італія 2 – 0 Чилі Чилі ЧС 1966 - 1-й етап -
19/07/1966 Мідлсбро Північна Корея Північна Корея 1 – 0 Італія Італія ЧС 1966 - 1-й етап -
Усього Матчів 4 Голів 1

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Болонья»: 1963–1964
«Болонья»: 1969–1970, 1973–1974
«Болонья»: 1961

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]