Маріо Рігамонті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Маріо Рігамонті
Mario Rigamonti.jpg
Особові дані
Народження 17 грудня 1922(1922-12-17)
  Брешія, Італія
Смерть 4 травня 1949(1949-05-04) (26 років)
  Суперга
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
?–1941
1941–1943
Італія «Брешія»
Італія «Торіно»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1944   Італія «Брешія» 13 (4)
1945   Італія «Лекко»  ? (?)
1945–1949 Італія «Торіно» 140 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1947–1949 Італія Італія 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 13 вересня 2012.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 13 вересня 2012.

Маріо Рігамонті (італ. Mario Rigamonti, нар. 17 грудня 1922, Брешія — пом. 4 травня 1949, Суперга) — італійський футболіст, півзахисник.

Насамперед відомий виступами за клуб «Торіно», а також національну збірну Італії. Разом з партнерами по туринській команді трагічно загинув в авіаційній катастрофі на горі Суперга 4 травня 1949 року.

Чотириразовий чемпіон Італії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 17 грудня 1922 року в місті Брешія. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Брешія» та «Торіно».

У дорослому футболі дебютував 1944 року виступами на умовах оренди за команду клубу «Брешія», в якій провів 13 матчів чемпіонату.

Протягом 1945 року, також як орендований гравець, захищав кольори команди клубу «Лекко».

Того ж 1945 року приєднався до головної команди клубу «Торіно», за який встиг відіграти лише 4 сезони. Більшість часу, проведеного у складі «Торіно», був основним гравцем команди. За цей час чотири рази виборював титул чемпіона Італії.

Свій останній, четвертий, титул чемпіона Італії в сезоні 1948–49 Рігамонті отримав вже посмертно — 4 травня 1949 року команда трагічно загинула в авіакатастрофі на горі Суперга неподалік Турина. До кінця першості лишалося 4 тури, «Торіно» очолював турнірну таблицю, і всі загиблі гравці клубу посмертно отримали чемпіонський титул після того, як гравці молодіжної команди клубу, що догравали сезон в Серії A, виграли в усіх чотирьох останніх матчах першості. Варто зазначити, що їх суперники («Дженоа», «Палермо», «Сампдорія» та «Фіорентина») у цих матчах з поваги до загиблих чемпіонів також виставляли на поле молодіжні склади своїх клубів.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1947 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка протривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни 3 матчі.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Торіно»: 1945–46, 1946–47, 1947–48, 1948–49

Джерела[ред. | ред. код]