Маріупольська округа
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Маріупольська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Донецька (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населення: | 415 540 (1926) |
| Площа: | 9935 км² км² |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Маріуполь |
| Кількість районних рад: | 12 |
| |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
Маріу́польська окру́га (Маріупільська) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Маріуполь. Площа 9935 км² (1927), населення 415,54 тис. осіб (1926).
Історія[ред. | ред. код]
Округу створено 7 березня 1923 року в складі Донецької губернії[1] з окружним центром в місті Маріуполі.
До складу округи увійшли Маріупільский, частини Юзівського, Таганрізького повітів Донецької губернії і частини Бердянського повіту Катеринославської губернії, в складі таких районів (волостей):
- Мангузький — з волостей: Мангузької, Ялтинської, Узуфської і Стародубської.
- Микольський — з волостей: Микольської, Мало-Янісольскої, Темрюцької, Захарівської.
- Олексадро-Невський — з волостей: Романівської, Олександро-Невської, Ново-Каракубської.
- Старо-Керменчицький — з волостей: Ст. Керменчицької, Майорської, Ново-Петриківської і Петрівської.
- Стрітенський — з волостей: Стрітенської, Іванівської, Анадольської, Злотоустівської, Платонівської й Волноваської.
- Старо-Каранський — з волостей: Старогнатівської, Олександрівської, Чермалицької, Конківської.
- Новоселівський — з волостей: Новоселівської, Портовської і Сартанської.
- Ново-Миколаївський — з волостей: Н. Миколаївської і Хрещатицької.
19 листопада 1924 року Нікольський район перейменовано на Петропавлівський з перенесенням райцентра з села Нікольське в село Петропавлівку, райцентр Мангуського района перенесено з села Мангуш до села Ялта[2].
30 квітня 1925 року на території округи створено Люксембурзький район з переважною німецькім населенням з центром у колонії Люксембург; центр Петропавлівського району перенесено в село Нікольське, а Петропавлівський район перейменовано на Нікольський.[3].
3 червня 1925 року Бердянську округу було розформовано, території Царе-Костянтинівсього (без села Кінські Роздори), Берестовацького, Ново-Спаського (з перейменуванням на Бердянський) районів, місто Бердянськ, село Богородицьке Ногайського району і частина Андріївського району Ново-Спаський район передано до складу Маріупольської округи[4].
У червні 1925 року губернії в Україні було скасовано і округа перейшла в пряме підпорядкування Української РСР[5].
Як адміністративна одиниця округа була ліквідована 2 вересня 1930 року, місто Маріуполь та райони округи перейшли у пряме підпорядкування Української СРР[6].
-
Карта Маріупольської округи у складі Донецької губернії, 1923 -
Карта Маріупольської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Маріупольської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року
Населення[ред. | ред. код]
Серед населення Маріупольської округи за переписом 1926 року:
- Українці — 227 443 осіб (54,73%)
- Росіяни — 76 753 (18,47%)
- Греки — 64 238 (15,46%)
- Німці — 26 122 (6,29%)
- Євреї — 13 483 (3,24%)
- Болгари — 1 413 (0,34%)
- Молдовани — 1 385 (0,33%)
- Поляки — 931 (0,22%)
- Білоруси — 640 (0,15%)
- Цигани — 294 (0,07%)
- Вірмени — 237 (0,06%)
- Татари — 191 (0,05%)
- Чехи — 60 (0,01%)
- Інші — 2 350 (0,57%).
Національний склад[ред. | ред. код]
Національний склад населення районів та міст Маріупольської округи за переписом 1926 р.[7]
| № | Місто/район | Населення, осіб |
Національний склад, % | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | росіяни | євреї | німці | молдовани | болгари | греки | інші | |||||||||||
| осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | |||
| 1 | Маріуполь | 41 341 | 13 591 | 32,9% | 14 576 | 35,3% | 7 332 | 17,7% | 325 | 0,8% | 18 | 0,0% | 34 | 0,1% | 4 181 | 10,1% | 1 284 | 3,1% |
| 2 | Андріївський район | 22 306 | 18 488 | 82,9% | 2 431 | 10,9% | 49 | 0,2% | 18 | 0,1% | 153 | 0,7% | 1 053 | 4,7% | 36 | 0,2% | 78 | 0,3% |
| 3 | Бердянський район | 56 275 | 31 426 | 55,8% | 20 092 | 35,7% | 2 166 | 3,8% | 1 233 | 2,2% | 12 | 0,0% | 243 | 0,4% | 309 | 0,5% | 794 | 1,4% |
| 4 | Бердянськ | 26 408 | 5 787 | 21,9% | 16 746 | 63,4% | 2 138 | 8,1% | 496 | 1,9% | 7 | 0,0% | 229 | 0,9% | 293 | 1,1% | 712 | 2,7% |
| 5 | Бердянський район (села) | 29 867 | 25 639 | 85,8% | 3 346 | 11,2% | 28 | 0,1% | 737 | 2,5% | 5 | 0,0% | 14 | 0,0% | 16 | 0,1% | 82 | 0,3% |
| 6 | Берестівський район | 28 850 | 28 548 | 99,0% | 126 | 0,4% | 75 | 0,3% | 2 | 0,0% | 2 | 0,0% | 1 | 0,0% | 96 | 0,3% | ||
| 7 | Буденівський район | 22 640 | 11 433 | 50,5% | 9 118 | 40,3% | 59 | 0,3% | 1 660 | 7,3% | 2 | 0,0% | 5 | 0,0% | 65 | 0,3% | 298 | 1,3% |
| 8 | Володарський район | 25 277 | 13 187 | 52,2% | 3 310 | 13,1% | 31 | 0,1% | 358 | 1,4% | 1 | 0,0% | 8 345 | 33,0% | 45 | 0,2% | ||
| 9 | Люксембурзький район | 18 791 | 924 | 4,9% | 823 | 4,4% | 606 | 3,2% | 15 281 | 81,3% | 7 | 0,0% | 1 065 | 5,7% | 85 | 0,5% | ||
| 10 | Мангушський район | 18 398 | 3 915 | 21,3% | 1 144 | 6,2% | 26 | 0,1% | 18 | 0,1% | 1 | 0,0% | 7 | 0,0% | 13 223 | 71,9% | 64 | 0,3% |
| 11 | Новоселівський район | 49 174 | 21 920 | 44,6% | 15 799 | 32,1% | 331 | 0,7% | 307 | 0,6% | 28 | 0,1% | 33 | 0,1% | 9 527 | 19,4% | 1 229 | 2,5% |
| 12 | Заводи «А»[8] та «Б»[9] | 14 864 | 5 387 | 36,2% | 8 063 | 54,2% | 251 | 1,7% | 59 | 0,4% | 3 | 0,0% | 3 | 0,0% | 536 | 3,6% | 562 | 3,8%[10] |
| 13 | Маріупольський порт | 7 705 | 4 215 | 54,7% | 2 787 | 36,2% | 12 | 0,2% | 24 | 0,3% | 5 | 0,1% | 3 | 0,0% | 375 | 4,9% | 284 | 3,7%[11] |
| 14 | Новоселівський район (села) | 26 605 | 12 318 | 46,3% | 4 949 | 18,6% | 68 | 0,3% | 224 | 0,8% | 20 | 0,1% | 27 | 0,1% | 8 616 | 32,4% | 383 | 1,4% |
| 15 | Октябрьський район | 40 164 | 29 743 | 74,1% | 2 008 | 5,0% | 1 126 | 2,8% | 714 | 1,8% | 16 | 0,0% | 5 | 0,0% | 6 351 | 15,8% | 201 | 0,5% |
| 16 | Старокаранський район | 35 324 | 12 080 | 34,2% | 2 748 | 7,8% | 53 | 0,2% | 4 882 | 13,8% | 1 111 | 3,1% | 8 | 0,0% | 14 272 | 40,4% | 170 | 0,5% |
| 17 | Старокерменчиківський район | 24 576 | 14 175 | 57,7% | 565 | 2,3% | 1 542 | 6,3% | 1 285 | 5,2% | 0 | 0,0% | 11 | 0,0% | 6 857 | 27,9% | 141 | 0,6% |
| 18 | Царекостянтинівський район | 32 424 | 28 013 | 86,4% | 3 977 | 12,3% | 87 | 0,3% | 56 | 0,2% | 44 | 0,1% | 4 | 0,0% | 6 | 0,0% | 237 | 0,7% |
Мовний склад[ред. | ред. код]
Рідна мова населення Маріупольської округи за переписом 1926 року[7]
| Район | Населення, осіб |
Рідна мова, % | ||
|---|---|---|---|---|
| українська | російська | інша | ||
| м. Маріуполь | 41 341 | 9,2 | 79,4 | 11,4 |
| Андріївський | 22 306 | 79,4 | 14,6 | 6,0 |
| Бердянський | 56 275 | 48,0 | 47,7 | 4,4 |
| Берестівський | 28 850 | 98,7 | 0,8 | 0,6 |
| Буденівський | 22 640 | 31,5 | 59,7 | 8,8 |
| Володарський | 25 277 | 46,7 | 19,2 | 34,0 |
| Жовтневий | 40 164 | 68,1 | 11,7 | 20,1 |
| Люксембурзький | 18 791 | 3,2 | 6,7 | 90,2 |
| Мангушський | 18 398 | 16,9 | 41,8 | 41,3 |
| Новоселівський | 49 174 | 17,1 | 64,3 | 18,6 |
| Старокаранський | 35 324 | 15,4 | 27,9 | 56,7 |
| Старокерменчицький | 24 576 | 55,9 | 5,9 | 38,2 |
| Царекостянтинівський | 32 424 | 84,1 | 14,7 | 1,3 |
| Маріупольська округа | 415 540 | 43,8 | 34,4 | 21,9 |
Керівники округи[ред. | ред. код]
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У[ред. | ред. код]
- Закс Григорій Наумович (1923—.02.1924)
- Погребний Спиридон Іванович (.02.1924—1925)
- Ляксуткін Федір Пилипович (1925—.08.1927)
- Голод Наум Павлович (.08.1927—30.12.1929)
- Алексєєв Микита Олексійович (30.12.1929—.07.1930)
- Бравін, в. о. (.07.1930—20.08.1930)
- Неживий Максим Федорович (20.08.1930—.09.1930)
Голови окружного виконавчого комітету[ред. | ред. код]
- Поляков Кузьма Захарович (1923—1924)
- Чудненко Микола Григорович (1924—1925)
- Богуцький Володимир Никифорович (1925—25.03.1927)
- Валявко Василь Антонович (25.03.1927—.05.1927)
- Смирнов О. І., в. о. (.05.1927—.09.1927)
- Гаврилов Іван Андрійович (.09.1927—.06.1928)
- Смирнов О. І., в. о. (.06.1928—2.08.1928)
- Кудрін Іван Михайлович (2.08.1928—.08.1930)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Донеччини».
- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 19 листопада 1924 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Донеччини».
- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 30 квітня 1925 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Донеччини».
- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».
- ↑ Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління».
- ↑ Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів від 13 червня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
- ↑ до 1920 року — металургійний завод «Нікополь Маріупольський»
- ↑ до 1920 року — металургійний завод «Російський Провіданс»
- ↑ зокрема 221 поляк (1,5%) та 149 білорусів (1,0%)
- ↑ поляків 46 (0,6%), чехів 16 (0,2%), білорусів 10 (0,13%)
Джерела[ред. | ред. код]
- Верменич Я. В. Маріупольська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 510. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Верменич Я. В. Маріупольська округа // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8346-6. [Архівовано 06 січння 2023 у Wayback Machine.]
- Мариупольский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Матеріяли до опису округ УСРР: Маріупільська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [Київ-Друк], 1926. — VIII, 52 c. : іл.
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
| |||||||||||||||||||
|
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |