Маріупольська округа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карта Маріупольської округи у складі Донецької губернії, 1923
Карта Маріупольської округи, 1925

Маріупольська округа — адміністративно-територіальна одиниця УСРР в 1923–1930 рр. Центр — місто Маріуполь. Площа 9935 км² (1927 р.), населення 415,54 тис. чол. (1926 р.).

Історія[ред. | ред. код]

7 березня 1923 року створено Маріупольську округу у складі Донецької губернії УСРР.

3 червня 1925 року місто Бердянськ і східна частина колишнього Бердянської округи увійшли до складу Маріупольської округи.

1 серпня 1925 року поділ УСРР на губернії скасовано.

15 вересня 1930 року скасовано поділ УСРР на округи, місто Маріуполь та райони колишьної округи підпорядковані безпосередньо центрові.

Населення[ред. | ред. код]

Серед населення Маріупольської округи за переписом 1926 року:

Національний склад населення районів та міст Маріупольської округи за переписом 1926 р.[1]

місто/район населення українці % росіяни % євреї % німці % молдовани % болгари % греки % інші %
1 Маріуполь 41 341 13 591 32,9% 14 576 35,3% 7 332 17,7% 325 0,8% 18 0,0% 34 0,1% 4 181 10,1% 1 284 3,1%
2 Андріївський район 22 306 18 488 82,9% 2 431 10,9% 49 0,2% 18 0,1% 153 0,7% 1 053 4,7% 36 0,2% 78 0,3%
3 Бердянський район 56 275 31 426 55,8% 20 092 35,7% 2 166 3,8% 1 233 2,2% 12 0,0% 243 0,4% 309 0,5% 794 1,4%
4 Бердянськ 26 408 5 787 21,9% 16 746 63,4% 2 138 8,1% 496 1,9% 7 0,0% 229 0,9% 293 1,1% 712 2,7%
5 Бердянський район (села) 29 867 25 639 85,8% 3 346 11,2% 28 0,1% 737 2,5% 5 0,0% 14 0,0% 16 0,1% 82 0,3%
6 Берестівський район 28 850 28 548 99,0% 126 0,4% 75 0,3% 2 0,0% 2 0,0% 1 0,0% 96 0,3%
7 Будьоновський район 22 640 11 433 50,5% 9 118 40,3% 59 0,3% 1 660 7,3% 2 0,0% 5 0,0% 65 0,3% 298 1,3%
8 Володарський район 25 277 13 187 52,2% 3 310 13,1% 31 0,1% 358 1,4% 1 0,0% 8 345 33,0% 45 0,2%
9 Люксембурзький район 18 791 924 4,9% 823 4,4% 606 3,2% 15 281 81,3% 7 0,0% 1 065 5,7% 85 0,5%
10 Мангушський район 18 398 3 915 21,3% 1 144 6,2% 26 0,1% 18 0,1% 1 0,0% 7 0,0% 13 223 71,9% 64 0,3%
11 Новоселівський район 49 174 21 920 44,6% 15 799 32,1% 331 0,7% 307 0,6% 28 0,1% 33 0,1% 9 527 19,4% 1 229 2,5%
12 Заводи «А»[2] та «Б»[3] 14 864 5 387 36,2% 8 063 54,2% 251 1,7% 59 0,4% 3 0,0% 3 0,0% 536 3,6% 562 3,8%[4]
13 Маріупольський порт 7 705 4 215 54,7% 2 787 36,2% 12 0,2% 24 0,3% 5 0,1% 3 0,0% 375 4,9% 284 3,7%[5]
14 Новоселівський район (села) 26 605 12 318 46,3% 4 949 18,6% 68 0,3% 224 0,8% 20 0,1% 27 0,1% 8 616 32,4% 383 1,4%
15 Октябрьський район 40 164 29 743 74,1% 2 008 5,0% 1 126 2,8% 714 1,8% 16 0,0% 5 0,0% 6 351 15,8% 201 0,5%
16 Старокаранський район 35 324 12 080 34,2% 2 748 7,8% 53 0,2% 4 882 13,8% 1 111 3,1% 8 0,0% 14 272 40,4% 170 0,5%
17 Старокерменчиківський район 24 576 14 175 57,7% 565 2,3% 1 542 6,3% 1 285 5,2% 0 0,0% 11 0,0% 6 857 27,9% 141 0,6%
18 Царекостянтинівський район 32 424 28 013 86,4% 3 977 12,3% 87 0,3% 56 0,2% 44 0,1% 4 0,0% 6 0,0% 237 0,7%

Рідна мова населення Маріупольської округи за переписом 1926 року, %[6]

населення українська російська інша
м. Маріуполь 41 341 9,2 79,4 11,4
Андріївський район 22 306 79,4 14,6 6,0
Бердянський район 56 275 48,0 47,7 4,4
Берестівський район 28 850 98,7 0,8 0,6
Будьонівський район 22 640 31,5 59,7 8,8
Володарський район 25 277 46,7 19,2 34,0
Жовтневий район 40 164 68,1 11,7 20,1
Люксембурзьский район 18 791 3,2 6,7 90,2
Мангушський район 18 398 16,9 41,8 41,3
Новоселівський район 49 174 17,1 64,3 18,6
Старокаранський район 35 324 15,4 27,9 56,7
Старокерменчицький район 24 576 55,9 5,9 38,2
Царевокостянтинівський район 32 424 84,1 14,7 1,3
Маріупольська округа 415 540 43,8 34,4 21,9

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  2. до 1920 року — металургійний завод «Нікополь Маріупольський»
  3. до 1920 року — металургійний завод «Російський Провіданс»
  4. зокрема 221 поляк (1,5%) та 149 білорусів (1,0%)
  5. поляків 46 (0,6%), чехів 16 (0,2%), білорусів 10 (0,13%)
  6. Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]