Маріупольський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маріюпільський повіт.jpg
Катеринославська губернія.jpg

Маріупольський повіт Катеринославської губернії займав південно-східну частину губернії. Південною межею повіту було Азовське море.

Центр повіту — місто Маріуполь.

Історія[ред.ред. код]

Німецькі поселення[ред.ред. код]

На початку 19-го століття — за часів російської колонізаційної політики, Катериною II була зроблена спроба в здійсненні ідеї по створенню етнічно закритих поселень на території Російської імперії. Цей захід припускала й сприяла розвитку неосвоєних земельних ділянок та природних багатств колоністами, що переселилися з західноєвропейських територій. Особливої ​​уваги і розгляду заслуговують одні з найбільших німецьких поселень переселенці — Хортиця (нім. Chortitza) і Молочна (нім. Molotschna) з Маріупольських колоній.

У період 1818-1819 ів в Російську імперію іммігрувало найбільше число найзнедоленіших німецьких сімей з Західної Пруссії. Спочатку вони були розміщені на південь від поселень менонітів з Молочної колонії — приблизно в 30 милях від нім. Altona, але депутатами іммігрантів дані території були відхилені для проживання та розвитку поселень під приводом «несприятливих ґрунтових умов» для розвитку господарської діяльності. Тоді, рішенням царського уряду Російської імперії, їм були запропоновані землі Маріуполя — в районі повітового міста Олександрівськ (сучас. Запоріжжя 1806-1921ів), Катеринославського повіту. Саме в ці 1823-1824 рр. по «прусському планом» було створено 11 лютеранських і 6 католицьких сіл.[1] За винятком імен з німецьких селищ нім. Kirschwald, нім. Kronsdorf і нім. Kaisersdorf, решта — переселенці з Західної Пруссії. Наступні групи іммігрантів прибули в 1825-му,[2] 1828-му[3] і 1842-му[4] роках, в основному з Бадена і Гессен-Дармштадта. Як і на початку 30-х років 19 століття, недолік земель в деяких старих німецьких колоніях було врегульовано. Уряду Росії був запропонований план розвитку «єврейської степу» у Маріуполі, який розробили самі єврейські громади, і для розвитку дочірніх колоній Маріуполя були зарезервовані землі в Чернігів повіті. У період 1831-1832 ів були утворені поселення німецьких фермерів в районі Хортицяі 5, так званих — Беловезер (нім. Beloweser) поселень в районі сіл Беломезер (нім. Belomeser),[5] а також 4 села — в період з 1833-ий по 1839-ий роки,[6] які утворили меноніти.

Склад повіту[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Енциклопедія Брокгауза.
  • Волости. Важнейшие селения Европейской России. Санкт-Петербург 1886. (рос.)

Література[ред.ред. код]

  • Grunau und die Mariupoler Kolonien (J. Stach) (нім.)
  • Karl Stumpp, «Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862»; Landsmannschaft der Deutschen aus Rußland. (нім.)
  • Konrad Keller «Die Deutsche Kolonien in Südrußland» (нім.)
  • Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією: Запорізька область»; видавництво «Дніпровський металург», Київ — Запоріжжя, 2005—2010
  • КОЛЕКЦІЯ КАРТ І ПЛАНІВ (Архівні зібрання України), Херсон — 2006
  • Президентська бібліотека імені Б. М. Єльцина (рос.)
  • Список заарештованих НКВС (англ.)
  • Johann Schwind «Тяжёлая доля переселенца», Homburg, Saar, 2000 (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 1: А — И / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 1999. — 832 с. (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 2: К — О / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2004. — 747 с. (рос.)
  • Немцы России: энциклопедия: т. 3: П — Я / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2006. — 893 с. (рос.)
  • Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. / Сост. В. Дизендорф. — М., «ЭРН», 2006. — 470 с. (рос.)

Примітки і виноски[ред.ред. код]

  1. Найменування поселень під номерами: 1. нім. Kirschwald — Вишнювате (ймовірно, що названа на честь лідера поселення — Франца Кіршнер нім. Franz Kirschner), 2. нім. Tiegenhof — Вільне, 3. нім. Rosengart — Райгород, 4. нім. Schönbaum — Листвянка, 5. нім. Kronsdorf — Казенносельськ, 6. нім. Grunau — Александроневська, 7. нім. Rosenberg — Розівка, 8. нім. Wickerau — Кузнецівка, 9. нім. Reichenberg — Багатівка, 1O. нім. Kampenau — Кам'янське, 11. нім. Mirau — Мирське, 12. нім. Kaisersdorf — Пробудження (спочатку називався Кенігсберг), 13. нім. Goettland — Мар'янівка, 14. нім. Neuhof — Новодворівка, 15. нім. Eichwald — Урицьке, 16. нім. Tiegenort — Антонівка, 17. нім. Tiergart — Адамівка.
  2. Колонії № 18 нім. Elisabethdorf — Єлизаветівка (названа на честь дружини Олександра I, яка приїхав з Бадена).
  3. № 19 нім. Ludwigstal — Романівка; Церква «нім. Kirchenchronik», яку засновано в 1826 році.
  4. № 25 нім. Marienfeld — Маринопіль (названо на честь дружини спадкоємця російського престолу — майбутнього царя, Олександра II,яка була дочкою великого герцога Людвіга II із Гессена).
  5. 20. Білі Вежі, 21. Калтщіновка, 22. нім. Rundewiese — Луганськ, 23. нім. Kleinwerder — Першотравневе, 24. нім. Grosswerder — Маринівка.
  6. № 28 нім. Bergtal-Bodnja — Петропавлівка, 29. нім. Schoenfeld — Ксенівка, 30. нім. Schoental — Новороманівка, 31. нім. Heuboden — Сергіївка, 32. нім. Fridrichstahl — Федорівка.