Маріуш-Станіслав Яскульський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріуш Станіслав Яскульський
Mariusz Stanisław Jaskólski
Помер 1683(1683)
Підданство Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність дипломат
Посада Воєвода чернігівський і подільський
Конфесія католик
Рід Яскульські
У шлюбі з Софія (Зофія) Конєцпольська
Герб

Герб Лещиць

Ма́ріуш Станісла́в Яску́льський (пол. Mariusz Stanisław Jaskólski; ? — 1683) — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Яскульських гербу Лещиць. Воєвода чернігівський (16801683) і подільський (1683), сенатор. Великий стражник коронний. Каштелян сяноцький (16631689) і київський (16761683), староста крем'янецький і стулінський. Учасник Хмельниччини (16481657), також московської (16541667), Північної (16551660), козацької (16661671) та турецької воєн (16721676).

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з сяноцької землі на Галичині. В молоді роки служив в Україні під командуванням гетьмана Миколая Потоцького. У 1648 році в чині ротмістра козацької корогви і військового стражника брав участь у Корсунській битві з військами Богдана Хмельницького.

Після розгрому урядової армії Речі Посполитої разом з гетьманами Миколаєм Потоцьким і Мартином Калиновським, які були взяті в полон і віддані Хмельницьким у вигляді винагороди Тугай-бею, відправився в татарський полон. Був випущений через кілька днів за викуп у 300 талерів і вирушив до Польщі для збору викупу за Миколая Потоцького (120 тис. злотих).

Учасник битв під Берестечком і Білою Церквою в 1651 році на чолі корогви під орудою М.Потоцького.

У 1652 бився при тритижневій обороні Кам'янця-Подільського від 60-тисячного війська Богдана Хмельницького. Брав участь у поході в Молдавію проти об'єднаних сил Тимоша Хмельницького і господаря Василя Лупула, облозі Сучави і битви під Жванцем (1653).

У 16541655 роках тричі був послом в Криму, домігся укладення наступально-оборонного союзу проти козаків і Московської держави. Крім того, відвозив ханські та королівські дари. Завдяки його дипломатичним зусиллям в Польщу прибув хан Мехмед IV Герай на чолі орди, яка серйозно вплинула на співвідношення сил Речі Посполитої і козацького війська Хмельницького.

У 1655 брав участь в Охматівській битві.

Під час шведського потопу залишився вірним королю Польщі. У 1656 році ще раз був направлений посланником в Крим, успішно провів переговори, в результаті чого проти шведів у підтримку Речі Посполитої виступив татарський шеститисячний загін Субхана Гази-Аги.

Брав участь у битві за Варшаву 28 — 30 червня 1656 року, в битвах польського війська під проводом Стефана Чарнецького з шведським військом біля Стржемешної (24 серпня) та Квідзина (жовтень).

Входив до складу Тишовецької конфедерації, створеної з метою організації відсічі шведським військам, що окупували значну частину Речі Посполитої.

У лютому 1657 року відправився з посольством в Туреччину з проханням покарати князя Трансильванії Юрія II Ракоці, який спільно зі шведськими військами Карла X Густава увійшов на чолі сорокатисячного трансильванського війська в Польщу і спустошив великі її частини. У тому ж році був послом короля в Москві.

У 1659 році був обраний маршалком конфедерації, створеної групою шляхти і солдатів, які тривалий час не отримували обіцяну грошову винагороду. Домігся часткового погашення боргу.

У 1660 році брав участь у битвах з московськими військами під Любаром і Чудновом, де московсько-козацька армія під командуванням боярина Василія Шереметєва і наказного гетьмана Тимоша Цюцюри потерпіли поразку.

У 1663 році був направлений каштеляном до Сяноку.

В кінці 60-х років став прихильником гетьмана Яна Собеського, під його командуванням у ході польсько-козацько-татарської війни (16661671) взяв участь у битві під Брацлавом (26 серпня 1671).

У листопаді 1673 бився з турками під Хотином. 1674 року голосував з воєводством Руським на елекції короля Яна ІІІ Собеського. У 1676 став каштеляном київським, в 1680 був поставлений воєводою Чернігівського воєводства, в 1683 — подільського.

Родина[ред. | ред. код]

Був одружений на Зофії Конєцпольській, дочці Александра Конєцпольського (близько 1585 — близько 1630), підкоморія серадзького.

Джерела[ред. | ред. код]


Попередник
Марцін Замойський
POL województwo podolskie IRP COA.svg Воєвода подільський
1676-1682
POL województwo podolskie IRP COA.svg Наступник
Станіслав Кароль Лужецький