Марія-Антуанетта (фільм, 2006)

Марія-Антуанетта
Marie Antoinette
Жанр	Біографічний драма
Режисер	Софія Коппола
Продюсери	Френсіс Форд Коппола Софія Коппола Росс Катц
Сценаристи	Софія Коппола Антоніа Фрейзер
На основі	Marie Antoinette: The Journeyd
У головних ролях	Кірстен Данст Джейсон Шварцман Стів Куган Ріп Торн
Оператор	Ленс Екорд
Композитор	Жан-Філіпп Рамо
Кінокомпанія	Columbia Pictures
Дистриб'ютор	Columbia Pictures і Netflix
Тривалість	123 хв.
Мова	англійська французька
Країна	Японія  Франція  США
Рік	2006
Кошторис	40 млн. $
Касові збори	$60 917 189
IMDb	ID 0422720
sonypictures.com/movies/marieantoinette/
Марія-Антуанетта у Вікісховищі

«Марія-Антуанетта» — біографічний фільм про життя королеви Франції Марії-Антуанетти, знятий режисеркою Софією Копполою у 2006 році. Екранізація книги Антонії Фрейзер «Марія-Антуанетта: Подорож».

Сюжет

1770 рік. Марія Антонія Йозефа Йоганна Габсбурзько-Лотаринзька — 14-річна і наймолодша донька імператриці Австрії Марії-Терезії. Мати обрала її для того, щоб видати заміж за іншого кузена, дофіна Франції Людовика XVI, і укласти тим самим союз між двома державами. На кордоні Франції та Австрії відбувається символічна церемонія. За традицією наречена повинна залишити все, що нагадувало б їй про іноземний двір. Виходячи з намету на французьку сторону, Марія-Антонія стає дофіною Марією-Антуанеттою.

Згодом Марія-Антуанетта зустрічає короля Людовика XV та його онука, її майбутнього чоловіка — дофіна. Увага двору майже цілком сконцентрована на молодій парі. Марія-Антуанетта практично весь час оточена слугами і знатними дамами. Їй навіть не дозволяється самостійно вдягатися, і вона повинна снідати в оточенні великої кількості людей. Разом з тим, більшість придворних зневажають дофіну як іноземку і звинувачують її в тому, що шлюб не приносить спадкоємця.

Французький двір буквально кишить чутками. Більшість з них відноситься до мадам дю Баррі, фаворитки короля. Раніше їй не дозволялося перебувати при дворі, проте Людовик XV подарував їй титул графині, тим самим викликавши невдоволення знаті. Жертвою чуток стала і Марія-Антуанетта. Становище дофіни стає все більш хитким.

Незабаром Марія-Антуанетта знаходить собі подруг і починає звикати до нового життя. Вона знаходить втіху в купівлі розкішних суконь і взуття, поїданні солодощів та азартних іграх.

Дофін та його брат збираються на чергове полювання, і Марія повідомляє йому, що вона буде ображена, якщо її невістка Марія-Жозефіна (насправді Марія-Тереза, графиня Артуа) народить дитину раніше за неї. Її чоловік обіцяє їй, що після полювання займатиметься цим. Король Франції повідомляє раднику, що не збирається розривати союз із Австрією і наказує послати лікаря, щоб той оглянув Марію-Антуанетту і Людовика XVI. Дофіна зазнає тиску з різних сторін, так як її шлюб залишається бездітним.

По мірі того, як економічне та політичне становище Франції погіршується, Марія все більше віддаляється від двору, і її спосіб життя стає гедоністичним.

Після смерті Людовика XV в травні 1774 року, новим королем Франції був обраний Людовик XVI. Молодий та недосвідчений король витрачає багато грошей на іноземні війни, зокрема Американську революцію, тим самим збільшуючи борги Франції. Марія-Антуанетта святкує своє 18-річчя, влаштувавши розкішну вечірку. Незважаючи на зростання в країні бідності та хвилювання, вона продовжує витрачати гроші.

Згодом у Версаль прибуває брат Марії-Антуанетти, Йосиф II для того, щоб відвідати сестру. Він рекомендує їй утриматися від постійних вечірок та азартних ігор, а також змінити оточення. Пізніше імператор зустрічається з Людовиком у звіринці, де король демонструє слона. Йосиф II пояснює «механіку» сексуальних відносин на прикладі замків і ключів, оскільки одним із королівських хобі було виготовлення замків і ключів. Тієї ж ночі король і королева вперше займаються коханням. 19 грудня 1778 року королева народжує дівчинку, Марію-Терезу. Мати хоче годувати доньку самостійно, однак це не дозволяється звичаями. Маленька принцеса росте, і Марія-Антуанетта все більше часу проводить на віллі Малий Тріанон (фр. Petit Trianon), яку подарував їй Людовик. В цей же час у Марії зав'язується роман з графом Ферзеном. Врешті-решт Марія-Жозефіна народжує хлопчика, Луї-Антонія.

Тим часом Французька революція набирає повну силу, і бунтівливі починають марш від Парижа до Версаля. В той час, як більшість знаті тікає з країни, Марія-Антуанетта та її чоловік вирішують залишитися. Натовп досягає палацу і королівська сім'я залишає його на наступний ранок. Останнім кадром фільму стає вигляд зруйнованої спальні королеви.

У ролях

• Кірстен Данст — Марія-Антуанетта
• Джейсон Шварцман — Людовик XVI
• Стів Куґан — посол Флорімон Клод де Мерсі-Аржанто
• Джуді Девіс — графиня де Ноай
• Ріп Торн — Людовик XV
• Роуз Бірн — герцогиня де Поліньяк
• Азія Ардженто — графиня дю Баррі
• Маріанна Фейтфулл — імператриця Марія-Терезія
• Денні Г'юстон — імператор Йосиф II
• Орор Клеман — герцогиня де Шартр
• Жан-Крістоф Буве — герцог де Шуазель
• Джеймі Дорнан — граф Ферзен
• Мері Най — принцеса де Ламбаль
• Моллі Шеннон — Вікторія Французька
• Ширлі Гендерсон — Софія Французька
• Сара Адлер — графиня д'Артуа
• Том Гарді — Рамон
• Матьє Амальрік — людина в кулі

Факти про фільм

• Знімальна група отримала від французького уряду спеціальний дозвіл для зйомок у Версалі. У палаці зйомки проходили в Королівській каплиці, в Салоні Геркулеса, в Дзеркальній галереї та в Салоні Світу. Крім покоїв палацу, зйомки також проходили в садах Версаля. Щоб не закривати Версаль для відвідування туристами, для зйомок був обраний понеділок і ніч на вівторок.
• Кінострічка була номінована на «Золоту пальмову гілку», а потім стала володарем головних нагород Каннського кінофестивалю, Призу Французької системи національної освіти, Оскара і BAFTA.
• В одній зі сцен, коли Марія-Антуанетта приміряє взуття, на задньому плані можна побачити пару кедів Converse.
• Роль Людовика XV спочатку передбачалася для Алена Делона. Передбачається, що він запросив Софію Копполу на вечерю, подарував величезний букет квітів і сказав, що це не той тип ролі, в якій його хотіли б бачити його фанати.
• Незважаючи на те, що Дзеркальний зал знаходився на реставрації — аж до весни 2007 року — режисерові все ж дозволили зняти там сцену балу з нагоди весілля Марії-Антуанетти і Людовика XVI.
• Фільм повинен був вийти в прокат до «Труднощів перекладу» (2003), але під час написання сценарію, зіставлення отриманого матеріалу з історичними даними та розвитку образів персонажів Софія Коппола почала створювати нову історію для того, щоб відволіктися від важкого заняття.
• Софія Коппола відмовилась читати знамениту біографію Марії-Антуанетти, написану Стефаном Цвейгом, вважаючи її занадто суворою.
• Сотні пар взуття для фільму зробив іспанський дизайнер Маноло Бланік.
• Торти та інші кондитерські вироби для фільму були зроблені фірмою Ladurée.
• Спочатку графа Ганса Акселя фон Ферзена запропонували зіграти солісту гурту Kasabian Тому Мейгану, але музикант відмовився, після чого роль віддали Джеймі Дорнану.
• Старовинна арфа, зроблена у 1783 році, була взята з італійського «Museo-Arpa Victor Salvi» для того, щоб створити реалістичну обстановку.
• Спочатку роль мадам Дюбаррі передбачалася для Анджеліни Джолі, але в актриси був дуже напружений графік. Потім розглядалася кандидатура Кетрін Зета-Джонс, але в підсумку на цю роль запросили Азію Ардженто.
• Деякі фрази фільму є дослівними цитатами реальних історичних осіб, а саме: коментар старого короля Людовика XV про фігуру невістки; думка Марії-Антуанетти про свої прикраси, яку вона висловлює графині Дюбаррі; скарги юної королеви з приводу надлишку людей у Версалі; бесіда Марії з чоловіком про вечірку з нагоди святкування 18-річчя дівчини; гасло: «Дозволь їм з'їсти пиріг».
• Музиканти, які грають на гітарах в Petit Trianon — це члени гурту Phoenix.
• У первісному сценарії згадувалась історія з намистом, широко відому подію із життя Марії-Антуанетти. Згодом від цієї частини відмовилися.
• Спочатку Джуді Девіс, яка зіграла роль графині де Ноай, запропонували зіграти роль матері головної героїні Марію-Терезу, але актриса побоялася, що не впорається з цією роллю, тому попросила більш легкий персонаж.

Помилки та історичні невідповідності

• В реальності Людовик XVI із дружиною після спроби втечі були кинуті до в'язниці — фільм закінчується їх втечею з палацу.
• В картині у Марії-Антуанетти тільки троє дітей, але насправді їх було четверо. Старшинство та послідовність народження спадкоємців сплутані.
• У фільмі в королівської пари не народжувалась дитина через відсутність інтимної близькості, хоча насправді Людовик XVI хворів фімозом. Тільки 7 років потому після укладання шлюбу приїхав Йосиф II і переконав його зробити операцію, після чого через 13 місяців у пари народилася донька.
• Марія-Антуанетта заварює брату зв'язаний розкривний чай, але такий вид даного напою з'явився тільки два століття потому.
• У фільмі часто п'ють шампанське зі знаменитих широких келихів, які насправді з'явилися пізніше та стали розповсюджені сто років потому.
• Після смерті Людовіка XV Марія-Антуанетта святкує своє 18-річчя, хоча насправді її день народження вже був півроку тому.
• Під час сцени втечі королівської сім'ї із замку можна побачити, як карета двічі перетинає центр саду.

Див. також

• Марія-Антуанетта (фільм, 1938)

Посилання

• «Марія-Антуанетта» на сайті IMDb (англ.)
• Офіційний трейлер на Sony Pictures [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю із Софією Копполою [Архівовано 30 листопада 2012 у Archive.is] (англ.)
• 'Marie Antoinette': Best or Worst of Times? [Архівовано 8 вересня 2006 у Wayback Machine.] — The New York Times Cannes Journal
• Кадри із фільму [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Фотографії зі зйомок [Архівовано 24 грудня 2008 у Wayback Machine.]