Марія Абраккіо
| Марія Абраккіо | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | італ. Maria Pia Abbracchio |
| Народилася |
22 листопада 1956[1] (67 років) Мілан, Італія[2] |
| Країна |
 Італія[1] |
| Діяльність | фармакологиня, нейронауковиця, викладачка університету |
| Alma mater | University of Texas Health Science Center at Houstond і Державний Університет Мілана |
| Знання мов | італійська[3] і англійська |
| Заклад | Державний Університет Мілана[1][2][4] |
| Членство | Європейська академія[5] |
| Нагороди |
 |
Марія Піа Абраккіо (італ. Maria Abbracchio) — італійська фармакологиня, яка досліджує біохімічну дію ліків на клітинному рівні. Вона проводила дослідження по всьому світу. Міжнародний медіа-центр Thomson Reuters назвав її найбільш цитованими вченими починаючи з 2006 року. Найбільш відома своєю роботою дослідження пуринових рецепторів і геномом білка GPR17, який вона відкрила[6]. У 2014 році за наукові досягнення вона була нагороджена орденом "За заслуги перед Італійської Республікою".[7]
Біографія[ред. | ред. код]
Марія Піа Абраккіо народилася в Мілані. У 1979 році отримала ступінь магістра фрактамології. З 1980 по 1981 рік навчалася в аспірантурі в Техаському університеті охорони здоров'я в Х'юстоні. У 1984 році вона закінчила спеціалізацію з токсикології в Міланському університеті, а в 1988 році захистила доктора наук з експериментальної медицини в Римі.[8]
В 1988 рік отримує наукову премію Aldo Cestari за кращу програму навчання молодих фармакологів року від Італійського фармакологічного товариства. 1992 - 1993 роки є почесним науковим співробітником Університетського коледж Лондона, Велика Британія.[9]
У 1994 році вона працювала з професором Джеффрі Бернстоком, який досліджував пуринові рецептори. Згодом вона стала засновником Пуринового клубу - некомерційного наукового об’єднання для міжнародних дослідників, що вивчають патологічну фізіологію пуриноенергічної передачі сигналів. [10]
З 2000 року офіційний член Міжнародного союзу фармакології номенклатурою та класифікацією рецепторів P2Y.[9]
З 2003 року вона співпрацює з міждисциплінарною групою вчених для вдосконалення наукових досліджень в установах як в межах Італії, так і за кордоном[7], стає незалежним експерт Європейської Комісії з оцінки заявок на наукові гранти в галузі охорони здоров'я.[9]
У 2006 році на симпозіумі Товариства з Нейронауки Абраккіо представила результати досліджень, яке показувало підхід використання біохімічних сполук на клітинному рівні для інгібіторювання пошкодження мозку після інсульту. Її робота довела, що рецептори, пов'язані з G-білками (GPCR), беруть участь у контролі клітинної поведінки. [11]
Вчені розглядають Нейродегенеративні захворювання, такі як хвороба Паркінсон, Альцгеймер, розсіяний склероз і навіть інфаркти та інсульт, щоб побачити, як різні лікарські засоби взаємодіють з GPCR. Рецептор GPR17, виявлений Абраккіо, показав, що він реагує з певними препаратами для зменшення запалень мозку та покращення пам'яті та здібностей до навчання.[12]
Абраккіо - практикуючий професор фармакології Міланського університету, вона керує командою з 12 наукових дослідників Науково-дослідної обсерваторії університету.[8] Вона є автором або співавтором близько 150 наукових праць [10], з 2006 року занесена до списку найбільш цитованих дослідників Thomson Reuters. У 2014 році їй був присвоєний орден орден "За заслуги перед італійською республікою" президентом Італії Джорджіо Наполітано.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #122351274 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ OPAC SBN
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Abbracchio_Maria_Pia
- ↑ Da un farmaco per la cura dell'asma: possibile cura demenza. MEDICALIVE Magazine (it-IT) . 2 листопада 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ а б в Il Presidente Napolitano nomina Maria Pia Abbracchio Commendatore all’Ordine del Merito per meriti scientifici (Italian) . Genoa, Italy: l'Associazione Italiana Sclerosi Multipla. 21 липня 2014. Архів оригіналу за 2 листопада 2015. Процитовано 2 листопада 2015.
- ↑ а б Maria Pia Abbracchio-Biosketch (PDF) (Italian) . Milan, Italy: Università degli studi di Milano. 2014. Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 2 листопада 2015.
- ↑ а б в Academy of Europe: Abbracchio Maria Pia. www.ae-info.org. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ а б Maria Pia Abbracchio (Italian) . Milan, Italy: Scienza in Rete. 2015. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 3 листопада 2015.
- ↑ Dobbs, David (23 жовтня 2006). Controlling Cellular Gates Curbs Damage after Strokes. Scientific American. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 2 листопада 2015.
- ↑ Da un farmaco per la cura dell’asma: possibile cura demenza. Medica Live Magazine. Italian. 1 (9). October 2015. ISSN 2421-2180. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- WorldCat Publications list [Архівовано 24 грудня 2019 у Wayback Machine.]
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |