Марія Альфайзулі
Марія Альфайзулі | |
---|---|
Народилася | 10 століття ![]() Сілвеш ![]() |
Померла | 1020 ![]() |
Місце проживання | Севілья ![]() |
Діяльність | поетеса ![]() |
Мар'ям бінт Абу Якуб аш-Шільбі (араб . مريم بنت أبي يعقوب الشَّلْبي; невідома дата народження в Кордовському халіфаті, Сілвеш (сучасна Португалія) — померла у 1020 році) — арабомовна поетеса Х-ХІ століття з Аль-Андалусу[1]. Викладала риторику, літературу та поезію. Свої твори писала арабською мовою.
Вона народилася в Шилбі (сучасний Сілвеш, Португалія), невеликому містечку на півдні сучасної Португалії, яке тоді перебувало під владою Кордовського халіфату і яке пізніше стане частиною Тайфи Уельви. Її батька іноді називають як Абу Якуб аль-Ансарі або Якуб аль-Файсулі. Ймовірно, Мар'ям здійснила паломництво до Мекки до 1009 року. Ймовірно, вона оселилася в Севільї після початку боротьби за Кордову того ж року. Вони закінчилися в 1031 році з падінням халіфату.
У Севільї вона стала вихователькою шляхтичів.[2][3] За арабськими джерелами, Мар'ям була відомою в севільському суспільстві, її дуже поважали за її паломництво, і вона користувалася попитом як вчителька. Її навчання було зосереджене на жінках, але, ймовірно, вона також навчала і маленьких дітей. Ібн аль-Муханнад, її колишній учень, надіслав їй «ніжний вірш» і суму грошей. У цьому вірші він вихваляв вірші своєї вчительки і порівнював її з аль-Ханса, який був одним з найвідоміших поетів-елегістів в арабському світі в сьомому столітті. Припускають, що Мар'ям також писала елегії.
Вона померла в дуже похилому віці. За даними Іспанської королівської академії історії, рік її смерті здається невизначеним. В одному зі своїх віршів вона згадує, що вона стара жінка, якій понад 77 років.
У її часи багато жінок Андалусії займалися мистецтвом.[4] За даними Бруклінського музею, вона писала сатиричні епіграми і була «відома своєю уїдливою дотепністю».[5] Вона також викладала риторику, літературу та поезію і вважалася Сапфо з Мітілени свого часу.[5] Іноді її називали «аравійською Корінною». Деякі добре збережені зразки її робіт можна знайти в Королівській бібліотеці[6] Ескоріальського монастиря.[4]
Збереглося лише два вірші Мар'ям. Перший — відповідь на вірші її учениці, другий, коротший, описує слабкість її старості.
Чого очікувати від сімдесятисемирічної жінки?
що нагадує розірване павутиння?
Вона повзає, як дитина...
- Мар'ям бінт Абі Якуб аш-Шільбі[7]
Джон Платтс (1775—1837) згадує Мар'ям у своїй біографічній праці як Марію Альфайзулі. «Жіночий запис» Гейла значною мірою ідентичний за змістом, але поміщає Альфайзулі у VIII століття.[8]
Її цитують у творі «The Dinner Party» художниці та скульптора-феміністки Джуді Чикаго.[9]
- ↑ Khalid Al-Maaly (Hrsg.): Die Flügel meines schweren Herzens. Lyrik arabischer Dichterinnen vom 5. Jahrhundert bis heute. Manesse, München 2017. S. 62–63.
- ↑ al-Udhari, Abdullah (16 січня 2017). Classical Poems by Arab Women: A Bilingual Anthology (англ.). Saqi Books. с. 158. ISBN 9780863569302.
- ↑ Qazi Athar Mubarakpuri, Khawateen-e-Islam Ki Deeni wa Ilmi Khidmat (Urdu) p. 71, Shaykhul Hind Academy, Darul Uloom Deoband
- ↑ а б Hale, Sarah Josepha Buell (1855). Woman's record, or, Sketches of all distinguished women : from the creation to A.D. 1854 : arranged in four eras: with selections from female writers of every age. New York: Harper & Bros. с. 70.
- ↑ а б Maria Alphaizuli. Brooklyn Museum. Процитовано 17 de junio de 2021.
- ↑ Buell Hale, Sarah Josepha (1855). Woman's record, or, Sketches of all distinguished women: from the creation to A.D. 1854: arranged in four eras: with selections from female writers of every age. Nueva York.
- ↑ Khalid Al-Maaly (Hrsg.): Die Flügel meines schweren Herzens. Lyrik arabischer Dichterinnen vom 5. Jahrhundert bis heute. Manesse, München 2017. S. 62–63.
- ↑ Sarah Josepha Hale: Alphaizuli. New York 1855.
- ↑ Maria Alphaizuli. Brooklyn Museum. Процитовано 17 de junio de 2021.
- Alphaizuli // A Cyclopædia of Female Biography: consisting of sketches of all women who have been distinguished by great talents, strength of character, piety, benevolence, or moral virtue of any kind; formimg a complete record of womanly excellence or abilit / H. G. Adams — 1 — London: Groombridge and sons, 1857. — P. 32. — 4, 768 p.