Гольшанська Марія Андріївна
Марі́я (Ма́нька) Гольша́нська (близько 1410 — після 1456) — третя, наймолодша дочка литовсько-руського князя, намісника київського Андрія Івановича Гольшанського й Олександри Дмитрівни Друцької. Сестра польської королеви Софії й племінниця великої княгині Юліани, дружини Вітовта.
Дівчинка рано втратила батька, тож разом з матір'ю і старшими сестрами замешкувала в дядька, кн. Семена Дмитровича Друцького. 1425 р. вона вийшла заміж за сина молдавського господаря Олександра Доброго Іллю, який, за твердженням польського дослідника Едварда Рудзького, перед п'ятьма літами навідував віленський двір Вітовта і навіть позустрічав там княгинь Гольшанських. Вінчання відбулося 28 жовтня. Бистрицький літопис зазначає, що в поїздці в Молдову Марію супроводжував подільський воєвода, боярин Юрій Гедигольд[1][2].
1427 р. народила сина Романа, а відтак — Олександра (Олехна) і дочку Анастасію[3].
Після смерті батька в 1432 році між Іллею, що став новим господарем, і його єдинокровним братом Штефаном розгорілася війна. Зазнавши восени 1433 р. поразки в битві при Лолоні, Ілля з жінкою, дітьми і всім майном утік у Польщу, побоюючись помсти за вбивство Штефанової матері Римгайли.
Після осліплення чоловіка суперником 1444 р. Марія разом з Романом знайшла прихисток в Польському королівстві, де їй були надані замки Шипинської землі: Хотин, Цецина, Хмелів. 1456 р. вона отримала у володіння Серет і Воловець.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rezachevici, Constantin (2001). Cronologia critică a domnilor din Țara Românească și Moldova a. 1324—1881, Volumul I. Editura Enciclopedică. с. 477.
- ↑ Rudzki, Edward (1990). Polskie królowe: żony Piastów i Jagiellonów. Warszawa: Instytut Prasy i Wydawnictwa «Novum». с. 98.
- ↑ Славяно-молдавские летописи XV—XVI вв / сост. Ф. А. Грекул; отв. ред. В. И. Буганов. — Москва : Наука, 1976. — С. 24-25.
Джерела[ред. | ред. код]
- Wolff, Józef (1895). Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. Warszawa: Drukiem J. Filipowicza. с. 96-97.