Марія Анна Кароліна Савойська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Анна Кароліна Савойська
Maria Ana Carlota Gabriela di Savoia (1757-1824).jpg
Народилася 17 грудня 1757(1757-12-17)[1]
Турин, Сардинське королівство
Померла 11 жовтня 1824(1824-10-11) (66 років)
Stupinigi[d], Нікеліно, Провінція Турин, П'ємонт, Італія
Поховання Базиліка Суперга
Діяльність аристократ
Титул Принцеса і герцогиня[d]
Конфесія католицтво
Рід Савойська династія
Батько Віктор Амадей III
Мати Maria Antonia Ferdinanda of Spain[d]
Брати, сестри
У шлюбі з Бенедетто
Coat of arms of Maria Anna of Savoy as Duchess of Chablais.png

Марія Анна Кароліна Карлотта Габріелла Савойська (італ. Maria Anna Carolina Carlotta Gabriella di Savoia італ. Maria Anna Carolina Carlotta Gabriella di Savoia Maria Anna Carolina Carlotta Gabriella di Savoia; 17 грудня 1757, Турин, Сардинске королівство — 11 жовтень 1824 Ступініджі, Сардинске королівство) — принцеса з Савойського дому, дочка Віктора Амадея III, короля Сардинії. Дружина принца Бенедикта Савойського; в заміжжі — герцогиня Шабле.

Біографія[ред. | ред. код]

Марія Анна Кароліна Карлотта Габріелла Савойська народилася у королівському палаці у Турині 17 грудня 1757 року[1]. Вона була дочкою Віктора Амадея III, короля Сардинії та Марії Антонії Фернанди, інфанти Іспанії. Її старшими сестрами були принцеси Марія Жозефіна, графиня Прованса і Марія Тереза, графиня д'Артуа, молодша — принцеса Марія Кароліна, принцеса Саксонії.[2]

У березні 1791 року Марія Анна вийшла заміж за дядька по лінії батька, принца Бенедикта Савойского, герцога Шабле. Церемонія одруження відбулась у Турині в каплиці Святої Плащаниці. Цей шлюб був щасливим, але бездітним. Офіційними резиденціями подружжя були палац Кьяблезе у Турині і герцогский замок у Алье.

Коли у грудні 1798 року республіканська Франція окупувала Сардинське королівство, у вигнання вирушили всі члени королівської сім'ї. Герцог і герцогиня Шабле поконули Турин і переїхали на Сардинію, де залишилися до кінця 1799 року. Відтак покинули острів і оселились у Римі, у Папській області. У 1805 році вони провели кілька місяців у Флоренції, де гостювали у Людовика I, короля Етрурії та його дружини, королеви Марії Луїзи.

12 січня 1808 року помер принц Бенедикт Савойський. У 1816 році в Римі відбулась зустріч вдови герцогині Шабле з молодшим братом Карлом Феліксом і кузеном Карлом Альбертом. Їй була повернута резиденція герцогів у Турині. Під час окупації у палаці Кьяблезе жили Камілло Боргезе і Поліна Бонапарт.[3] Проте, вдова герцогиня не поспішьла повертатися на батьківщину. У 1820 році вона придбала у Люсьєна Бонапарта віллу Руфінелла в Фраскаті біля Риму[4]. У 1822 році, недивлячись на протести своїх же брата і кузена, Марія Анна прийняла у своїй резиденції у Флоренції учасників заворушень у Сардинському королівстві, які сталися роком раніше.

Тільки на початку 1824 року вона повернулась у П'ємонт, де у замку у Монкальери зустрілася з братами, Віктором Еммануїлом I, який зрікся престолу та новим королем Карлом Феліксом. Влітку того ж роки разом з Карлом Феліксом і його дружиною Марією Крістіною здійснила подорож по Савойї, під час якої вони відвідали Откомбське абатство.

Марія Анна Кароліна Савойська померла у мисливському палаці у Ступініджі 11 жовтня 1824 року і була похована в усипальниці Савойської династії у базілікі Суперга в Турині. Все своє майно, включаючи палац Кьяблезе у Турині, герцогський замок у Альє і віллу Руфінелла в Фраскаті, вона заповіла молодшому брату Карлу Феліксу.

Шлюб і титули[ред. | ред. код]

В Турині у капелі Святої Плащаниці 19 березня 1775 року Марія Анна Кароліна Савойська вийшла заміж з дядька по лінії батька, принца Бенедикта Марію Мауріція Савойського (21.6.1741 — 4.1.1808), герцога Шабле[5], молодшого сина Карла Еммануїла III, короля Сардинії від його третьої дружини Єлизавети Терези Лотарингзької. У шлюбі не було дітей.[4]

З народження і до заміжжя вона носила титул Її Королівської високості, принцеси Савойської, принцеси Сардинської та П'ємонтської. Титул Марії Анни Кароліни після одруження — Її Королівська високість, принцеса Савойська і герцогиня Шабле; ставши вдовою і до самої смерті носила титул Її Королівської високості, принцеси Савойської та вдова герцогиня Шабле.[5]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Предки Марії Анни Кароліни Савойської
Карл Еммануїл II
(1634—1675)
герцог Савойський
Віктор Амадей II
(1666—1732)
король Сардинії
Марія Жанна
Савойська-Немурська 
(1644—1724)
 
Карл Еммануїл III (1701—1773)
король Сардинії
Філіп I (1640—1701)
герцог Орлеанський
Анна Марія Орлеанська 
(1669—1728)
 
Генрієтта Англійська 
(1644—1670)
 
Віктор Амадей III
(1726—1796) 
король Сардинії
Вільгельм Гессен-Ротенбургський
(1648—1725)
ландграф Гессен-Ротенбургський
Ернест Гессен-Ротенбургський
(1684—1789)
ландграф Гессен-Ротенбургський
Марія Анна цу Льовенштайн-Вертхайм-Рошфор (1652—1688)
 
Поліксена Гессен-Ротенбургська 
(1706—1735)
 
Максіміліан Карл цу Льовенштайн-Вертхайм-Рошфор (1656—1718)
князь Льовенштайн-Вертхайм-Рошфор
Елеонора цу Льовенштайн-Вертхайм-Рошфор (1686—1753)
 
Поліксена Марія Кхюн фон Белазі цу Ліхтенберг (1658—1712)
 
Марія Анна Кароліна Савойськая
Людовік XIV
(1638—1715)
король Франції
Людовік (1661—1711)
великий дофін Франції
Марія Терезія Іспанська (1638—1683)
 
Філіп V
(1683—1746)
король Іспанії
Фердинанд Марія
(1636—1679)
курфюрст Баварії
Марія Анна Вікторія Баварська 
(1660—1690)
 
Генрієтта Аделаїда Савойська 
(1636—1676)
 
Марія Антонія Іспанська 
(1729—1785)
 
Рануччо II Фарнезе
(1630—1694)
герцог Пармський
Одоардо Фарнезе (1666—1693)
спадковий принц Пармський
Ізабелла д'Єсте
(1635—1666)
 
Єлизавета Фарнезе
(1692—1766)
герцогиня Пармська
Філіп Вільгельм
(1615—1690)
курфюрст Пфальца
Доротея Софія Нойбургська 
(1670—1748)
 
Єлизавета Амалія Гессен-Дармштадтская (1635—1709)
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Peerage
  2. Duchesse di Chiablese (1757 — 1824) (it). Castello di Aglie Beniculturali. Архів оригіналу за 2016-08-21. Процитовано 2015-04-02. 
  3. Palazzo Chiablese (it). Piemonte Beniculturali. Процитовано 2015-04-02. 
  4. Maria Anna Carlotta Gabriella di Savoia (it). Il Castello di Aglie. Архів оригіналу за 2015-09-24. Процитовано 2015-04-02. 
  5. Miroslav Marek. House of Savoy (en). Genealogy. Процитовано 2015-04-02. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]