Марія Барбара Бах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Барбара Бах
Народилася 20 жовтня 1684(1684-10-20)[1][2][3]
Герен
Померла 7 липня 1720(1720-07-07)[1] (35 років)
Кетен, Ангальт-Кетенd, Священна Римська імперія
Поховання Кетен
Країна  Schwarzburg-Sondershausend
Діяльність співачка
Знання мов німецька
Рід Bach familyd
Батько Johann Michael Bach Id
У шлюбі з Йоганн Себастьян Бах
Діти (7) Вільгельм Фрідеман Бах, Бах Карл Філіпп Емануель, Johann Gottfried Bernhard Bachd, Катаріна Доротея Бахd, Марія Софія Бахd, Johann Christoph Bachd і Leopold Augustus Bachd

Марія Барбара Бах (30 жовтня 1684 - 7 липня 1720) — перша дружина композитора Йоганна Себастьяна Баха, дочка двоюрідного брата його батька Йоганна Міхаеля Баха.[4]

Життєпис[ред. | ред. код]

Марія Барбара Бах народилася в Герені, Шварцбург-Зондерсгаузен, в сім'ї Катерини (пом. 1704) і Міхаеля Баха (1648-1694). Її батько був органістом і міським писарем у Герені.[5] Її старша сестра, Барбара Катерина, давала свідчення від імені Баха у відомому інциденті «Гейєрсбах». Тоді студент вдарив по обличчю Баха і той для захисту витягнув меч.[6] Її хрещеними батьками були Мартін Фельдхаус, купець і бургомістр в Арнштадті, і Магарете Ведерманн (дочка арнштадтського міського писаря Йоганна Ведемана),[7] з якими вона жила після смерті матері в 1704 році.

Марії Барбарі було двадцять три роки, коли вона вийшла заміж за Йоганна Себастьяна Баха. Розширена сім’я Бахів була тісно пов’язана, і оскільки Марія Барбара була його троюрідною сестрою, можна з упевненістю припустити, що вони знали один одного хоча б випадково з дитинства. Вони зблизилися під час перебування Баха на посаді органіста церкви св. Влазія Мюльгаузена і змогли одружитися в Дорнгаймі 17 жовтня 1707 року завдяки спадку в 50 гульденів (більше половини його річної зарплати), які він отримав від своєї матері від дядька Тобіаса Леммерхірта.[8] Про її життя чи їхній шлюб відомо мало, за винятком того, що вони були задоволені одне одним.[9]

Згідно з «Некрологом», створеним у співавторстві Карлом Філіппом Емануелем та студентом Баха Йоганном Фрідріхом Агріколою, смерть Марії Барбари в 1720 році була раптовою і несподіваною. Коли вона померла, Бах був на курорті Карлсбад, супроводжуючи свого роботодавця, принца Леопольда Ангальт-Кетенського. Коли Бах покинув Кетен, Марія Барбара була цілком здорова; але коли він повернувся через два місяці, він був шокований, дізнавшись, що вона померла і була похована 7 липня. Причина її смерті не підтверджена. Професор Хельга Тхоне запропонувала, щоб знаменита партита Баха для скрипки № 2 (особливо остання частина «Чаконна») була написана як туга для Марії Барбари[10], однак ці твердження є суперечливими.

Йоганн і Марія Барбара мали семеро дітей, троє з яких померли в дитинстві:

  • Катарина Доротея (28 грудня 1708 — 14 січня 1774).
  • Вільгельм Фрідеман (22 листопада 1710 – 1 липня 1784).
  • Йоганн Крістоф (23 лютого 1713 – 23 лютого 1713).
  • Марія Софія (23 лютого 1713 — 15 березня 1713), близнюк Йоганна Крістофа.
  • Карл Філіп Емануель (8 березня 1714 — 14 грудня 1788).
  • Йоганн Готфрід Бернхард (11 травня 1715 — 27 травня 1739).
  • Леопольд Август (15 листопада 1718 – 29 вересня 1719).

Через 17 місяців після смерті Марії Барбари другою дружиною Йоганна стала Анна Магдалена Вільке. Разом із Йоганном Себастьяном Бахом вона виховувала своїх пасинків і власних дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #128732369 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Find a Grave — 1996.
  3. FemBio database
  4. Wolff, Christoph: Johann Sebastian Bach, the Learned Musician, W.W. Norton, New York, 2000; p. 89
  5. Wolff; Op. cit.
  6. Archives of the town of Arnstadt, 5 to 21 August 1705; cited by Cantagrel, Gilles: Bach en son temps, Fayard, Paris, 1997
  7. Wolff; Op. cit., p.90
  8. Russel, Peter: Delphi Masterworks of Johann Sebastian Bach, Delphi Classics (undated), East Sussex, U.K.
  9. Bach, C.P.E., and Agricola, J.F.: "Nekrolog," Musikalische Biblioteck (Milzner), 1754, V.4, Part 1
  10. Thoene, Helga. 1994. "Johann Sebastian Bach. Ciaconna—Tanz oder Tombeau. Verborgene Sprache eines berühmten Werkes". In Festschrift zum Leopoldfest [15. Köthener Bachfesttage], 14–81. Cöthener Bach-Hefte 6, Veröffentlichungen des Historischen Museums Köthen/Anhalt XIX. Köthen.