Марія Бонневі
| Марія Бонневі | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | швед. Anna Maria Cecilia Bonnevie |
| Народилася | 26 вересня 1973[1][2] (52 роки) Q10718069?, Вестерос, Вестманланд, Швеція[2] |
| Країна | |
| Діяльність | акторка, акторка театру, кіноакторка |
| Галузь | акторське мистецтво[3] |
| Alma mater | Swedish National Academy of Mime and Actingd і Hartvig Nissen Schoold |
| Знання мов | шведська[4] і норвезька[4] |
| Роки активності | 1991 — тепер. час |
| Батько | Per Waldvikd |
| Мати | Jannik Bonnevied |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0095013 |
Анна Марія Сесілія Бонневі (Anna Maria Cecilia Bonnevie; нар. 26 вересня 1973) — шведсько-норвезька акторка.
Народилася у Вестеросі, Швеція, виросла в Осло, Норвегія. Її батьки — норвезька акторка Яннік Боннєві та шведський актор Пер Вальдвік. Бонневі здобула освіту в Шведській Національній академії Міми і Акторської майстерності (1997), її перша роль в фільмі Графна Ґуннлауґссона «Hvíti víkingurinn (Білі вікінги), у віці до 18 років.
У 1997 році вона дебютувала у шведському театрі «Драматен» у виставі Yvonne Інгмара Бергмана. Її дебют на екрані відбувся у 1991 році у фільмі «Квітебьорн Конг Валемон» («Король білого ведмедя») режисерки Оли Солум. Її великий прорив відбувся з фільмом «Єрусалим» (режисер Білл Август, 1997), а серед пізніших фільмів - «Insomnia» (1997), «Dragonfly» (2001) та «Syndere i sommersol» (2001). За фільм Jeg er Dina (Я Діна, 2002) вона отримала приз як найкраща іноземна акторка на Монреальському міжнародному кінофестивалі. У 2002 році Бонневі була визнана однією з європейських зірок кінокомпанії European Film Promotion.
У 1999 році зіграла Ольгу у фільмі «13-й воїн». [5] У 2004 році вона знялася у шведському фільмі «Dag och natt» режисера Саймона Стахо.
У 2007 році зіграла головну жіночу роль у російському фільмі «Вигнання» режисера Андрія Звягінцева.
Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах (KVIFF) запросив Бонневі приєднатися до Великого журі 44-го фестивалю в 2009 році. [6]
У 2012 році вона зіграла графиню Ізольду в Belle du Seigneur разом з Джонатаном Ріс-Мейєрсом, Наталією Водяновою та Едом Стоппардом.

| Рік | Назва | Роль | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1991 | Білий вікінг | Ембла | |
| 1991 | Король білого ведмедя | Принцеса | |
| 1993 | Телеграфіст | Перніль | |
| 1996 | Єрусалим | Гертруда | |
| 1997 | Безсоння | Ане | |
| 1999 | 13-й воїн | Ольга | |
| 1999 | Tsatsiki, morsan och polisen | Елін | |
| 2001 | Dragonfly | Марія | |
| 2002 | Я Діна | Діна | |
| 2002 | Падіння неба | Джуні | |
| 2003 | Мене звуть Девід | Мати Девіда | |
| 2003 | Реконструкція | Сімона / Емі | дві ролі |
| 2004 | Три сонця | Емма | |
| 2004 | День і ніч | Сара | |
| 2007 | Вигнання | Віра | |
| 2008 | Чого ніхто не знає | Урсула | |
| 2009 | Енгелен | Леа (доросла) | |
| 2009 | Гаррі і Чарльз | Мод | Телевізійний міні-серіал |
| 2010 | Maskeblomstfamilien | ||
| 2012 | Все, що має значення - це минуле | Janne | |
| 2012 | Belle du Seigneur | Графиня Ізольда | |
| 2014 | Другий шанс | Енн | |
| 2015 | Дочка Шамера | Мелуссіна Тонерре | |
| 2018 | Стати Астрід | Ганна | |
| 2018 | Фенікс | Астрід | |
| 2020 | Ще один раунд | Аніка |
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Sveriges befolkning 2000 — Sveriges Släktforskarförbund, 2020.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б CONOR.Sl
- ↑ Maria Bonnevie at website Movies Unlimited. Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ Juries at the Karlovy Vary IFF. Архів оригіналу за 28 червня 2009. Процитовано 14 липня 2009.
- Марія Бонневі на сайті IMDb (англ.)