Марія Брабантська (королева Франції)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Брабантська
MarieBrabant.jpg
Народилася 13 травня 1254(1254-05-13)
Левен, округ Левенd, Бельгія
Померла 12 січня 1321(1321-01-12)[1] (66 років)
Мелан-ан-Івлін, arrondissement of Mantes-la-Jolied, Франція
Поховання Cordeliers Conventd
Титул консорт-королева
Конфесія католицтво
Рід House of Reginard
Батько Генріх III (герцог Брабанту)[2]
Мати Adelaide of Burgundyd[2]
Брати, сестри  • Godfrey of Brabantd, Генріх IV (герцог Брабанту)[2] і Жан I (герцог Брабанту)[2]
У шлюбі з Філіп III Сміливий[2]
Діти Людовік Д'Евре, Blanche of France, Duchess of Austriad і Margaret of Franced[2]
COA franch queen Marie de Brabant.svg

Марія Брабантська (нід. Maria van Brabant, фр. Marie de Brabant; 12541321) — донька герцога Брабанту Генріха III та Аделаїди Бургундської, дружина короля Франції Філіпа III Сміливого, королева Франції в 1274 — 1285 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Марія народилася 13 травня 1254 року в Левені. Вона була єдиною донькою герцога Брабанту і Нижньої Лотарингії Генріха III Добродушного і його дружини Аделаїди Бургундської. Крім неї, в сім'ї було троє синів: Генріх, Жан та Годфрід.

21 серпня 1274 року в Венсенні був підписаний шлюбний контракт Марії Брабантської і короля Франції Філіпа III. 24 червня 1275 року Марія була коронована в Святій капелі Парижа[3]. Для короля це був другий шлюб. Від першої дружини Ізабелли Арагонської у нього залишилося троє синів.

У Марії та Філіппа народилося також троє дітей:

У 1276 році раптово помер старший син Філіппа від першого шлюбу Людовик. Одне з угруповань, що боролося за вплив на короля, розпускало чутку про причетність до цього його другої дружини, яка нібито, хотіла розчистити шлях до трону власним дітям. Чутка не підтвердилася, і через деякий час був схоплений і страчений П'єр де ла Брос, колишній камергер при дворі. Дивними особливостями цієї справи стали раптовість та її нерозгляд у суді.

Під час правління Філіппа III Марія мала на нього великий вплив, бо чоловік був слабою і безвольною людиною, що легко піддається навіюванню. Але в 1285 році, після його смерті, вдова королева втратила при дворі весь політичний вплив і присвятила себе вихованню дітей. Корону Франції успадкував її сімнадцятирічний пасинок Філіпп.

Марія Брабантська прожила довге життя, переживши всіх своїх дітей. Її донька Бланка, що стала дружиною принца Рудольфа Габсбурга, померла при пологах у 1305 році. Маргарита, яка стала королевою Англії, прожила вісім років у щасливому шлюбі і померла слідом за чоловіком у 1317 році. Людовик д'Евре, який відрізнявся спокійною і доброю вдачею, намагався триматися осторонь від політичних інтриг, помер двома роками пізніше.

Марія була свідком, як два онуки її покійного чоловіка, Людовик і Філіп одягали корону короля Франції.

Сама Марія померла 10 січня 1321 року в віці шістдесяти шести років і була похована у францисканському монастирі в Парижі.

У культурі[ред. | ред. код]

  • Марії Брабантській присвячене одне з оповідань Гі Бретона в першому томі його праці «Історія кохання в історії Франції».

Генеалогія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Семёнов И. С. Христианские династии Европы. Династии, сохранившие статус владетельных. Генеалогический справочник. — С. 246.

Посилання[ред. | ред. код]