Марія Бранденбург-Кульмбахська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Бранденбург-Кульмбахська
нім. Marie von Brandenburg-Kulmbach
Марія Бранденбург-Кульмбахська
Марія Бранденбург-Кульмбахська
Курфюрстіна Марія, автор невідомий, близько 1600 року
9-а курфюрістіна-консорт Пфальцу
Початок правління:12 лютого 1559
Кінець правління:31 жовтня 1567

Попередник:Доротея Данська
Наступник:Амалія Ноєнарська

Дата народження:14 жовтня 1519(1519-10-14)
Місце народження:Ансбах
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:31 жовтня 1567(1567-10-31) (48 років)
Місце смерті:Гайдельберг, Курпфальц, Священна Римська імперія
Похованняцерква Святого Духа в Гайдельберзіd
Чоловік:Фрідріх III
Діти:Альберта, Людвіг, Єлизавета, Герман Людвіг, Йоганн Казимир, Доротея Сусанна, Альбрехт, Анна Єлизавета, Крістоф, Карл, Кунігунда Якобея
Династія:Гогенцоллерни, Віттельсбахи
Батько:Казимир Бранденбург-Кульмбахський
Мати:Сусанна Баварська

Марія Бранденбург-Кульмбахська (нім. Marie von Brandenburg-Kulmbach, 14 жовтня 1519 — 31 жовтня 1567) — принцеса Бранденбург-Кульмбахська з роду Гогенцоллернів, донька маркграфа Бранденбург-Кульмбаху Казимира та баварської принцеси Сусанни, дружина курфюрста Пфальцу Фрідріха III.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 14 жовтня 1519 року в Ансбасі. Стала первістком в родині маркграфа Бранденбург-Кульмбаху Казимира та його дружини Сусанни Баварської, з'явившись на світ на другий рік їхнього шлюбу. Незважаючи на різницю у віці, подружнє життя батьків було щасливим, і згодом сімейство поповнилося чотирма молодшими дітьми, з яких вижили син Альбрехт і донька Кунігунда.

Марія втратила батька перед своїм 8-річчям. Надалі виховувалась дядьком Георгом у лютеранському дусі. Матір вийшла заміж вдруге за пфальцького принца Отто Генріха.

Портрет Фрідріха III пензля Петера Ґертнера, 1539, Національна галерея мистецтва

У 17 років принцеса була видана заміж за 22-річного Фрідріха Пфальц-Зіммернського, старшого сина пфальцграфа Йоганна II. Весілля пройшло 12 червня 1537 року в Крайльсгаймі. Наречену називали чудово обдарованою дівчиною.[1] Шлюб виявився щасливим. У подружжя народилося одинадцятеро дітей:

  • Альберта (1538—1553) — одружена не була, дітей не мала;
  • Людвіг (1539—1583) — курфюрст Пфальцу у 1576—1583 роках, був двічі одруженим, мав дванадцятеро дітей від першого шлюбу;
  • Єлизавета (1540—1594) — дружина герцога Саксонії та ландграфа Тюрингії Йоганна Фрідріха II Середнього, мала четверо синів;
  • Герман Людвіг (1541—1556) — одруженим не був, дітей не мав;
  • Йоганн Казимир (1543—1592) — пфальцграф Лаутерну, був одруженим з саксонською принцесою Єлизаветою, мав трьох доньок;
  • Доротея Сусанна (1544—1592) — дружина герцога Саксен-Веймару Йоганна Вільгельма, мала четверо дітей;
  • Альбрехт (1546—1547) — прожив 7 місяців;
  • Анна Єлизавета (1549—1609) — була двічі одружена, дітей не мала;
  • Крістоф (1551—1574) — був зарученим з Марією Оранською, загинув у бою, одруженим не був, дітей не мав;
  • Карл (1552—1555) — прожив 2 роки;
  • Кунігунда Якобея (1556—1586) — дружина графа Нассау-Ділленбургу Йоганна VI, мала двох доньок.
Гайдельберзький замок

Марію змальовували як мудру та благочесну жінку, що здійснювала вплив у релігійних питаннях на свого чоловіка-католика. Зрештою, у 1546 році він перейшов у лютеранство.[2] У тому ж році він перебрав на себе управління землями Франконії. Втім, фінансове становище родини до 1559 року залишалося незадовільним, і Марія кілька разів зверталася за допомогою до Альбрехта Прусського.

У травні 1557 року Фрідріх став пфальцграфом Зіммерну, а у лютому 1559 — курфюрстом Пфальцу. Резиденцією сімейства після цього слугував Гайдельберзький замок. Марія, ставши курфюрстіною-консортом, цікавилася державними справами, однак чоловік не дозволяв безпосереднього втручання. Вплив жінки обмежився питаннями релігії. Негативно ставилася до цвінгліанців.

В останні роки життя страждала від подагри і була прикутою до ліжка. Померла 31 жовтня 1567 року у Гайдельберзі. Була похована у місцевій Церкві Святого Духа.[3]

Фрідріх за півтора року оженився з юною Амалією Ноєнарською.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Альбрехт III Ахілл
 
Анна Саксонська
 
Казимир IV Ягеллончик
 
Єлизавета Австрійська
 
Альбрехт III
 
Анна Брауншвейг-Ґрубенгабенська
 
Фрідріх III
 
Леонора Португальська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх I
 
 
 
 
 
Софія Ягеллонка
 
 
 
 
 
Альбрехт IV
 
 
 
 
 
Кунігунда Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Казимир Бранденбург-Кульмбахський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сусанна Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. August von Kluckhohn: Friedrich III., zubenannt der Fromme, Kurfürst von der Pfalz. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 7, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 606–612. [1] (нім.)
  2. Peter Fuchs: Friedrich III. der Fromme. In: Neue Deutsche Biographie. Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, стор. 530–532. [2] (нім.)
  3. Церква Святого Духа у Гайдельберзі [3] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • August Kluckhohn (Hrsg.): Briefe Friedrich des Frommen, Kurfürsten von der Pfalz, C.A. Schwetschke und Sohn, 1868, стор. 38.
  • August Kluckhohn: Wie ist Kurfürst Friedrich III von der Pfalz Calvinist geworden?, F. Straub, 1866, стор. 42.

Посилання

[ред. | ред. код]