Білецька Марія Іларіонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Марія Білецька)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білецька Марія Іларіонівна
Псевдо Марія Білинська
Народився 1864
Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Помер 30 грудня 1937(1937-12-30)
Львів, Польська Республіка
Поховання Львів
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща
Національність українка
Діяльність вчителька
Партія Українська народна трудова партія

Марі́я Іларіонівна Білинська (1864, Тернопіль — 30 грудня 1937, Львів), у шлюбі Біле́цька — українська педагогиня, активістка жіночого руху, громадська діячка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Голова «Клубу русинок» і «Жіночої громади» у Львові. Співорганізаторка першої приватної восьмирічної української дівочої школи ім. Т. Шевченка у Львові (1898), викладачка української мови, згодом керівниця цієї школи (до 1908). Як педагогиня відзначалась високою майстерністю, гуманним ставленням до дітей.

Брала участь у жіночому русі в Галичині, організаторка і керівниця жіночої виробничо-виховної кооперативи жіночого виробничо-виховного об'єднання «Труд», яка давала дівчатам-українкам загальну освіту і ремісничу підготовку. Очолювала Інститут святої Ольги (1899-1922). 1910 разом з іншими представницями «Жіночої громади» обстоювала у Галицькому сеймі рівноправність жінок.

Під час Першої світової війни працювала в комітетах допомоги інвалідам і голодуючим.

1921—1922 — голова Союзу українок, 1925—1926 — голова Українського товариства опіки над інвалідами.

Входила до складу Народного Комітету, обраного Народним з'їздом УНТП 21 травня 1923 року. Комітетом керували доктор Степан Баран, доктор Володимир Бачинський, Білецька Марія, Гарасимів Антін та ряд інших.

Сестра Йосипа Білинського, була у шлюбі з Василем Білецьким (1856) або Василем Білецьким (1857).

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]