Марія Вельо да Кошта
| Марія Вельо да Кошта | |
|---|---|
| порт. Maria Velho da Costa[1] порт. Maria de Fátima de Bivar Velho da Costa | |
 | |
| Народилася |
26 червня 1938[2] Лісабон, Португалія |
| Померла |
23 травня 2020[1] (81 рік) Лісабон, Португалія[3] |
| Громадянство (підданство) |
 Португалія |
| Діяльність | письменниця, викладачка |
| Галузь | Germanic philologyd і португальська |
| Alma mater | Лісабонський університет[4] |
| Знання мов | португальська[5], англійська і німецька |
| Заклад | Ministry of Cultured[4] і Лондонський університет |
| Жанр | оповідання[6], theatred[6] і роман[6] |
| Посада | Cultural attachéd[4] |
| Нагороди | |
Марі́я Ве́льо да Ко́шта (порт. Maria Velho da Costa, повне ім'я Марія де Фатіма де Бівар Вельо да Кошта / порт. Maria de Fátima de Bivar Velho da Costa; 26 червня 1938, Лісабон, — 23 травня 2020, там само) — португальська письменниця, лавреатка Премії Камоенса (2002). Активна учасниця португальського феміністського руху, разом з Марією Ізабель Баррено та Марією Терезою Ортою (т. зв. «Три Марії»).
Родина[ред. | ред. код]
Єдина донька Афонсо Жайме де Бівар Морейра де Бріто Вельо да Кошти (Afonso Jaime de Bivar Moreira de Brito Velho da Costa) з другою дружиною Жульєтою Ваш Монтейро да Ассунсао (Julieta Vaz Monteiro da Assunção).
Вийшла заміж за Адеріто де Олівейра Седаш Нунеш (Oliveira Sedas Nunes, 1928—2013), «батька-засновника» португальської соціології та міністрв, сина Еліо Седаш Нунеша (Élio Sedas Nunes) та Марії де Олівейри (Maria de Oliveira), взявши шлюб у церкві Сан-Тьяго, в Сан-Тьяго, Лісабон 1962 року, і вони мали єдиного сина, Жоао Афонсо де Бівар Седаш Нунеш (João Afonso de Bivar Sedas Nunes; нар. у Лісбоні в 1963 році), що став, як і його батько, соціологом та університетським професором.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- O Lugar Comum. 1966
- Maina Mendes.
- Ensino Primário e Ideologia. 1972
- Novas Cartas Portuguesas. (у співавторстві з Марією Терезою Ортою та Марією Ізабель Баррено) 1972
- Desescrita. 1973
- Cravo. 1976
- Português; Trabalhador; Doente Mental. 1977
- Casas Pardas. 1977
- Da Rosa Fixa. 1978
- Corpo Verde. 1979
- Lucialima. 1983
- O Mapa Cor de Rosa. 1984
- Missa in Albis. 1988
- Das Áfricas. (з Жозе Афонсо Фуртадо / José Afonso Furtado) 1991
- Dores. (новели, з Терезою Діаш Коельо / Teresa Dias Coelho) 1994
- Irene ou o Contrato Social. 2000
- O Livro do Meio. (епістолярний роман, з Армандо Сільва Карвальо / Armando Silva Carvalho) 2006
- Myra. 2008 рік
- O Amante do Crato. (новели) 2012
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://24.sapo.pt/atualidade/artigos/morreu-a-escritora-maria-velho-da-costa
- ↑ FemBio
- ↑ Morreu a escritora Maria Velho da Costa, uma das autoras de "Novas Cartas Portuguesas"
- ↑ а б в Morreu a escritora Maria Velho da Costa / за ред. F. P. Balsemão — Impresa, 1972. — ISSN 0870-1970
- ↑ Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в https://expresso.pt/sociedade/2020-05-23-Morreu-a-escritora-Maria-Velho-da-Costa
|
