Галич Марія Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Марія Галич)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галич Марія Олександрівна
Народилася 19 серпня 1901(1901-08-19)
Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Померла 22 січня 1974(1974-01-22) (72 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар
Країна  СРСР
Діяльність письменниця
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Мова творів Українська

Члени літературного об'єднання «Ланка». Зліва направо: Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Марія Галич, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Тодось Осьмачка. 1925 рік.
Могила Марії Галич на 68 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Марі́я Олекса́ндрівна Га́лич (19 серпня 1901(19010819), с. Суха Калигірка, нині Катеринопільського р-ну Черкаської обл.— 22 січня 1974, Львів) — українська письменниця, авторка імпресіоністичної прози. У 1920 році — членкиня київської літературної групи АСПИС, «Ланка» — «Марс». У Райхскомісаріяті «Україна» друкувалася у журналі «Український Засів».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася у багатодітній родині вчителя. Закінчивши двокласну школу, 1918 року переїхала до Києва, де працювала на різних роботах і вчилася на підготовчих курсах. 1921 року вступила на філологічний факультет КІНО, який закінчила 1926 року без захисту диплому. Брала участь у жіночому русі. У 1920-х роках член київської літературної групи «Аспис», «Ланка» — «Марс», куди її ввів Г. Косинка.

Брала участь у заходах з ліквідації неписьменності. З 1926 до 1930 року викладала українську мову й літературу в робітничій школі. У 1928-29 роках працювала технічним секретарем Київського місцевкому письменників, у 1930 — кінобелетристкою на Київській кінофабриці. 1931 року одружилася й виїхала до Харкова, де в сільсько-господарському інституті викладала українську мову. В 1930-х роках відійшла від літературної праці, хоч і намагалася повернутися до неї згодом.

Після війни проживала у Львові, де викладала українську мову та літературу на курсах іноземних мов при Інституті удосконалення вчителів, на підготовчих курсах і гуртках наукових працівників Львівського лісотехнічного й зооветиринарного інституту. Разом з чоловіком С. Постриганем уклала «Термінологічний словник лісівника» (Львів, 1980).

Після реабілітації ланчан бере активну участь у львівських вечорах пам'яті, пише спогади про Є.Плужника,Г.Косинку, В.Підмогильного, які лишилися в рукописах.

Померла у Львові, похована на 68 полі Личаківського цвинтаря.

Твори[ред. | ред. код]

Імпресіоністична проза — збірки «Друкарка» (1927), «Моя кар'єра» (1930), оповідання «Весною» (1928) та мемуари. У творах Марії Галич — доля жінки за нових соціальних умов, людська психологія, що перебуває в критичній, «межовій» ситуації.

Повоєнні «Харитина» (1956), «Мати і діти» (1957), «Дівчина з рушницею» (1954) позначені комуністичної ідеологією.

Галич Марія. Лист до Спілки письменників України (1971) // Корчагінець (Хмельницький). — 1990, 16 грудня.

Література[ред. | ред. код]

  • Воронцова Олена Леонідівна. Особливості творчості Марії Галич у контексті літературної організації «Ланка» — МАРС: дис… канд. філол. наук: 10.01.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2004.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. Том 4. С. 1477.
  • Мацько Віталій. Дорога товаришка Марія // Віталій Мацько. Злотонить. — Кам'янець-Подільський: б.в, 1994. — С.165-172.
  • Штрихи до біографій / авт.-упоряд. В. М. Бурій. — Черкаси: «ІнтролігаТОР», 2014. — 100 с.
  • Бурій В. Письменниця Марія Галич: штрихи до біографії // Валерій Михайлович Бурій [Текст]: біобібліогр. покажч. : тексти. — Черкаси: Вертикаль, 2013. — 223 с. (С. 163—167) — 100 экз. — ISBN 978-966-2783-16-2.
  • Марія Галич: життя і творчість // Бурій, В. М. Вибрані розвідки, статті та замітки. Вип. 2: Катеринопільщина: події, факти, персоналії / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2016. — С. 86 — 92.
  • Бурій, В. Марія Галич вилучала із бібліотеки власні твори / Валерій Бурій // Новий Дзвін: Черкаська обласна громадсько-політична газета. — 2016. — 18 серпня. — С.6.
  • Бурій, В. Марія Галич: письменниця, яка мусила вилучати з бібліотеки власні твори / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник: громадсько-політичне видання району. — 2016. — 19 серпня. — С.5.
  • Бурій В. Марія Галич: письменниця, яка мусила вилучати з бібліотеки власні твори / Валерій Бурій // Прес-Центр (Черкаси). — 2012. — 22 лют. — С. 26.
  • Бурій В. Марія Галич: знана та незнана / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2011. — 2 верес. — С. 4.
  • Те саме // Катеринопільський вісник. — 2011. — 27 верес. — С. 3.
  • Лущій С. Марія Галич у колі ланківців //Слово і час. — 2010. — № 4