Марія Ганкель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Ганкель
1911 Marie Hankel.jpeg
Ім'я при народженні нім. Marie Dippe
Народилася 2 лютого 1844(1844-02-02)[1]
Шверін, Велике герцогство Мекленбург-Шверін, Німецький союз[1]
Померла 15 грудня 1929(1929-12-15)[1] (85 років)
Дрезден, Саксонія, Веймарська республіка[1]
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Країна Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Німеччина
Діяльність поетеса, письменниця, есперантист, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу
Сфера роботи поезія і проза
Мова творів есперанто і німецька
У шлюбі з Hermann Hankeld[2]

CMNS: Марія Ганкель у Вікісховищі

Марія Ганкель (нім. Marie Hankel; 2 лютого 1844, Шверін — 15 грудня 1929, Дрезден) — перша поетеса мовою есперанто[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Марія Ганкель вивчила мову есперанто у віці 61 року[4] й активно долучилася до есперанто-руху. У 1908 році вона стала співорганізаторкою Всесвітнього конгресу есперантистів у Дрездені. У 1909 році на літературному конкурсі, проведеному в рамках наступного Всесвітнього конгресу есперантистів у Барселоні, Марія виборола перший приз за власний вірш «Символ любові» (La simbolo de l'amo). Надалі — крім літературної діяльності — Ганкель до самої смерті керувала дрезденським есперанто-клубом. Також 1911 року вона організувала Союз письменників-есперантистів, першим головою якого вона й стала.

Творчість[ред. | ред. код]

Ганкель у своїх віршах висловлювала ідеалістичні тенденції есперантизму довоєнного часу. Головним зібранням її творів стала збірка віршів і оповідань «Піщинки» (Sableroj, 1911).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116453796 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno-plus?aid=e1a&datum=19140204&query=((text:%22Hermann+Hankel%22))&ref=anno-search&seite=20
  3. Королевич, 1989.
  4. Бернгард Пабст, який написав детальну біографію Марії Ганкель, стверджує в ній, що майбутня поетеса вивчила есперанто саме 1905 року, а не 1903, як про це пишуть деякі джерела

Література[ред. | ред. код]

  • Королевич А. И. . М. Ганкель — первая поэтесса // Книга об эсперанто. — Наукова думка, 1989. — С. 155—156. — ISBN 5-12-000985-9. Архивная копия от 6 февраля 2012 на Wayback Machine
  • Geoffrey Sutton. . Concise Encyclopedia of the Original Literature of Esperanto. 1887 — 2007. — New York : Mondial, 2008. — С. 52—53. — ISBN 978-1-59569-090-6..

Посилання[ред. | ред. код]