Марія Зубер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Зубер
Maria Zuber - GRAIL MoonKAM Student Expo 2012.jpg
Народилася 27 червня 1958(1958-06-27) (64 роки)
Норрістаун, Пенсільванія, США
Країна Flag of the United States.svg США
Діяльність астроном
Alma mater Браунський університет (1986) і Пенсильванський університет
Галузь планетологія
Заклад Університет Джонса Гопкінса і Массачусетський технологічний інститут
Ступінь доктор філософії
Науковий керівник Edgar M. Parmentierd
Аспіранти, докторанти Oded Aharonsond і Sarah Stewart Johnsond
Членство Національна академія наук США[1] і Американська академія мистецтв і наук
Нагороди
Особ. сторінка www-geodyn.mit.edu/zubersite/

CMNS: Марія Зубер у Вікісховищі

Марія Т. Зубер (нар. 27 червня 1958(1958червня27)) — американський геофізик, віцепрезидент з досліджень Массачусетського технологічного інституту, де вона також обіймає посаду професора геофізики Е. А. Грісволда на кафедрі наук про Землю, атмосферу та планети[2]. Зубер брала участь у більш ніж пів дюжини космічних місій НАСА, спрямованих на картографування Місяця, Марса, Меркурія та кількох астероїдів. Вона була головним дослідником місії Gravity Recovery and Interior Laboratory (GRAIL), якою керувала Лабораторія реактивного руху НАСА[3].

З січня 2021 року Зубер є співголовою Консультативної ради з наукових і технологічних питань президента Джо Байдена (PCAST). Раніше вона була членом Національної наукової ради[4].

Молодість й освіта[ред. | ред. код]

Марія Т. Зубер народилася 27 червня 1958 року в Норрістауні, штат Пенсільванія[5]. Вона виросла в Самміт-Гіллі, штат Пенсільванія, в Пенсільванському вугільному регіоні, одна з п'яти дітей Джозефа та Долорес (Стоффа) Зуберів. У неї є три брати, Джозеф-молодший, Стівен й Ендрю (1966—2018), а також сестра Джоанна[6]. Обидва її дідусі були шахтарями та захворіли на чорну легеневу хворобу[7].

Зубер здобула ступінь бакалавра з астрономії та геології в Пенсільванському університеті у 1980 році. Вона стала першою у своїй родині, хто навчався у коледжі[5].

Зубер здобула наукові ступені магістра та доктора філософії, обидва з геофізики, у Браунському університеті у 1983 і 1986 роках відповідно[8]. Розмірковуючи про своє рішення вступити на аспірантуру до Ліги плюща, а не у Массачусетський технологічний інститут, Зубер пожартувала: «Я пам'ятаю, як сказала, що не хочу йти в жодну школу для ботанів… і, звичайно, я найбільший ботан, який існує»[5].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Пізніше Зубер працював в Університеті Джона Гопкінса та був науковим співробітником у Центрі космічних польотів імені Ґоддарда в Меріленді. Вона приєдналася до викладачів Массачусетського технологічного інституту у 1995 році та очолювала кафедру наук про Землю, атмосферу та планети з 2003 до 2012 рік[2]. Вона перша жінка, яка очолила науковий відділ Массачусетського технологічного інституту[3]. З 2012 року вона є віцепрезидентом з досліджень в МТІ[9].

Професійна увага Зубера зосереджена на структурі та тектоніці твердих об'єктів Сонячної системи. Вона є піонером у вимірюванні форм поверхонь внутрішніх планет і в інтерпретації того, що ці форми означають для внутрішньої структури та динаміки, термічної історії та взаємодії поверхня-атмосфера. Вона спеціалізується на використанні гравітації та лазерної альтиметрії для визначення внутрішньої структури та еволюції. Топографічні карти Марса і Місяця, створені її лазерними висотомірами на космічних кораблях Mars Global Surveyor і Lunar Reconnaissance Orbiter, точніші, ніж карти Землі. Вона була членом команди у 10 планетарних місіях НАСА, включно з Mars Global Surveyor, Dawn і MESSENGER[2][10].

Зубер зацікавилася планетологією в ранньому віці. Бажання поширити свій дитячий ентузіазм стало однією з причин, чому вона об'єдналася з колишнім астронавтом Саллі Райд, щоб додати до місії GRAIL компоненти, які б захопили уяву молодих студентів. Студентський конкурс дав назви для двох космічних апаратів місії, Ebb і Flow. Студенти також могли зареєструватися для користування інструментом MoonKAM[3][11].

У січні 2021 року Зубер призначили співголовою Консультативної ради з наукових і технологічних питань при новообраному президенту Джо Байдену[12].

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

  • Зубер з Лео Рафаелем Рейфом і Джоном Керрі (2017)
    2002: 50 найважливіших жінок у науці (журнал Discover)[13].
  • 2004: медаль НАСА «За видатну державну службу»[2].
  • 2005: член Американського філософського товариства[14]
  • 2007: Премія й медаль імені Карла Сагана.
  • 2007: приз Геологічного товариства США імені Дж. К. Гілберта[15].
  • 2008: ступінь почесного доктора наук Браунського університету.
  • 2008: визнана однією з найкращих лідерів США за версією «US News & World Report»[16] разом з Фіоною Гаррісон. Зубер і Гаррісон стали першими жінками, яких обрали науковими керівниками роботизованих місій НАСА.
  • 2009: нагорода НАСА «За досягнення групи» для команди лазерного далекомірного вимірювання місячного розвідувального орбітального апарату.
  • 2010: нагорода НАСА «За досягнення групи» для команди місячного розвідувального орбітального апарату[17].
  • 2012: премія Массачусетського технологічного інституту Джеймса Р. Кілліана-молодшого за досягнення факультету[18].
  • 2012: нагороди НАСА «За досягнення групи» (1) наукової групи GRAIL; (2) команда офісу проєкту GRAIL; і (3) команди формулювання місії GRAIL[19].
  • 2012: медаль НАСА «За видатне громадське лідерство»
  • 2012: Медаль Гаррі Гесса, Американського геофізичного союзу[20].
  • 2012: лауреат Міжнародної академії астронавтики «За командні досягнення» з MESSENGER[21].
  • 2013: Національне космічне товариство, Нагорода піонерів космосу в науці та інженерії, команда GRAIL[22].
  • 2013: Виняткове досягнення НАСА в науці, наукова команда місячного розвідувального орбітального апарату[23].
  • 2013: нагорода НАСА «За досягнення групи» для команди місячного розвідувального орбітального апарату — Експеримент з оптичного зв'язку лазерного відстанеміра[23][24].
  • 2013: нагорода НАСА «За досягнення групи» для наукової групи Dawn[25].
  • 2014: Премія Базза Олдріна за дослідження космосу, The Explorer's Club[26].
  • 2015: Член Товариства вчених Університету Джона Гопкінса.[27]
  • 2015: Нагорода чемпіона з консультування першокурсників Массачусетського технологічного інституту .
  • 2015: Найкращий суддя, Nature Publishing
  • 2017: Медаль Юджина Шумейкера «Заслужений науковець», Інститут віртуальних наук вивчення сонячної системи НАСА[28].
  • 2019: Приз Джерарда П. Койпера в галузі планетарних наук[29][30].

Зубер є членом наступних професійних товариств[2]:

Астероїд 6635 Зубер, який обертається навколо Сонця між Марсом і Юпітером[31], названий на її честь[32].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.nasonline.org/member-directory/members/65664.html
  2. а б в г д Maria Zuber Vitae. MIT. Процитовано 16 жовтня 2012. 
  3. а б в Gravity Recovery and Interior Laboratory: Biography -- Maria Zuber. NASA. Процитовано 15 липня 2021. 
  4. National Science Board. National Science Board. Процитовано 15 липня 2021. 
  5. а б в InfiniteMIT | Maria T. Zuber. infinite.mit.edu (англ.). Процитовано 31 грудня 2021. 
  6. Andrew Zuber Obituary (2018). Times News. January 5, 2018. Процитовано 16 січня 2021. 
  7. 3Q: Maria Zuber, daughter of coal country. MIT News. 27 лютого 2017. Процитовано 16 січня 2021. 
  8. Maria Zuber Vitae. www-geodyn.mit.edu. Процитовано 31 грудня 2021. 
  9. Bradt, Steve (27 листопада 2012). Maria Zuber appointed vice president for research. MIT News. 
  10. MESSENGER NASA Science Update Panel Biographies. Applied Physics Laboratory. Процитовано 17 жовтня 2012. 
  11. The World We Dream - Maria Zuber Zeitgeist Americas 2012. YouTube. Процитовано 18 жовтня 2012. 
  12. Bradt, Steve (15 січня 2021). Biden taps Eric Lander and Maria Zuber for senior science posts. MIT News. Процитовано 16 січня 2021. 
  13. The 50 Most Important Women in Science. Discover Magazine. Процитовано April 6, 2019. 
  14. APS Member History. search.amphilsoc.org. Процитовано 27 травня 2021. 
  15. 2007 GK Gilbert Award - Maria T. Zuber. Geological Society of America. Процитовано April 6, 2019. 
  16. Ewers, Justin. America's Best Leaders: Fiona Harrison & Maria Zuber, NASA scientists. U.S. News & World Report. Процитовано 16 жовтня 2012. 
  17. Lunar Reconnaissance Orbiter. Goddard Space Flight Center. Процитовано April 6, 2019. 
  18. MIT Killian Lectures. MIT Killian Lectures. Процитовано April 4, 2019. 
  19. In Depth | GRAIL. Solar System Exploration: NASA Science. Процитовано April 4, 2019. 
  20. Harry H. Hess Medal. American Geophysical Union. Процитовано April 4, 2019. 
  21. MESSENGER. Applied Physics Laboratory. Процитовано April 3, 2019. 
  22. Working to Create a Spacefaring Civilization. National Space Society. Процитовано April 3, 2019. 
  23. а б Lunar Reconnaissance Orbiter. Goddard Space Flight Center. Процитовано April 3, 2019. 
  24. LRO-LR Home Page. Goddard Space Flight Center. Процитовано April 3, 2019. 
  25. Greicius, Tony (11 лютого 2015). Dawn. NASA. Процитовано April 3, 2019. 
  26. The Buzz Aldrin Space Exploration Award. The Explorers Club. Процитовано April 3, 2019. 
  27. Johns Hopkins Society of Scholars to induct 15 new members. The Hub. April 9, 2015. Процитовано April 3, 2019. 
  28. SSERVI Announces 2017 Award Winners. Solar System Exploration Research Virtual Institute. Процитовано April 3, 2019. 
  29. 2019 Prize Recipients. American Astronomical Society. Процитовано 31 травня 2019. 
  30. Maria Zuber Awarded the 2019 Gerard P. Kuiper Prize in Planetary Sciences. MIT Department of Earth, Atmospheric and Planetary Sciences. Процитовано 31 травня 2019. 
  31. (6635) Zuber Asteroid. Universe Guide. 27 березня 2019. Процитовано April 6, 2019. 
  32. MIT Scientist to Discuss "Expedition to an Asteroid" at Williams, Sept. 26. Williams College. Процитовано April 6, 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]