Марія Казецька
Марія Казецька | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 1880 ![]() Залізці, Зборівський район, Тернопільська область, СРСР ![]() | |||
Померла | 26 травня 1938 ![]() Львів, Польська Республіка ![]() | |||
Поховання | Меморіал львівських орлят ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() | |||
Діяльність | поетеса, письменниця ![]() | |||
Мова творів | польська ![]() | |||
Роки активності | з 1903 | |||
Членство | Society of the Polish Mourning Crossd ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() ![]() | ||||


Марія Антоніна Казецька-Монгенрот'[1] (пол. Maria Antonina Kazecka; 1880, Залізці, Австро-Угорщина[2] нині Тернопільського району — травень 1938, Львів, Польська Республіка) — польська поетеса, письменниця, культурна і громадська діячка, що жила і працювала на території сучасної України. Учасниця Польсько-української війни і битви за Львів у 1918 році.
Марія Казецька народилася 1880 року в сім'ї польського офіцера Томаша Казецького, учасника повстання 1863 року[3][4], та Марії Марчелли Антоніни, до шлюбу Трояновської[5]. Марія навчалася в приватній львівській гімназії та вчительській семінарії[6].
Була одружена із Зигмунтом Моргенротом (1867—1914).[7][8] [9] Жила з родиною у Львові на вулиці Юзефа Ігнація Крашевського.
Померла Марія Казецька у травні 1938 року. Її похорони були організовані за рахунок бюджету Львова[10]. Похована на 79 полі Личаківського цвинтаря, у родинній гробниці.
Брала активну участь в культурно-літературному житті Львова. Була редакторкою журналу «Żywy Dziennik». Член Товариства взаємодопомоги польських літераторів і артистів[11].
У 1913 році ініціювала проведення творчих вечорів, концертів, виставок і вистав польських артистів у Києві.
Учасниця Польсько-української війни і битви за Львів у 1918 році. Була медсестрою[12], брала участь у боях у різних районах Львова. Командувала загоном допоміжної жіночої регулярної та добровольчої армії[13]. Внаслідок важкого поранення Марія Казецька отримала інвалідність.
За існування Польської Республіки займалася літературною творчістю. Видала 5 збірок поезії, публікувала вірші і новели на сторінках «Gazety Lwowskiej»[14][15][16][17][18][19] та «Kuriera Lwowskiego»[20]. Марія Казецька — авторка спогадів про перебування у Польщі в 1914 році письменника Джозефа Конрада, біографії Яна Каспровича[21].
У своїх творах описала героїчні дії Львівських орлят[22][23][24][25].
- Збірки віршів
- Kędy milczy słońce (1903)
- Akwarelle [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (1904)
- Poezje, Tom III (1905)
- Poezje (1907)
- Utwory poetyckie wierszem i prozą (1900—1910)
- Lwów w pieśni poetów lwowskich (1919, антологія)
- Kwiaty dalekie, Tom V[13] (1932)
- Проза
- Leciutki romans Pani Tuty
- Pod Szyfrą (повість, видана під псевдонімом Lady Capris)
- Z «Wierszy dla Ciebie»
- Хрест Незалежності
- Хрест Хоробрих
- Хрест Оборони Львова
- ↑ Józef Białynia Chołodecki: Zakładnicy miasta Lwowa w niewoli rosyjskiej 1915-1918 (z odbitką fotograficzną zakładników. Lwów: 1930, s. 104.
- ↑ нині Зборівський район, Тернопільської області
- ↑ W 75. rocznicę Powstania Styczniowego. Uroczystości we Lwowie. „Gazeta Lwowska”, s. 1, Nr 18 z 25 stycznia 1938.
- ↑ Zgon powstańca Tomasza Kazeckiego. „Gazeta Lwowska”, s. 2, Nr 6 z 10 stycznia 1939.
- ↑ Z ksiąg kościelnych parafii rzymskokatolickiej w Załoźcach. Ochrzczeni – indeks nazwisk część 3. 5 sierpnia 2013. Процитовано 20 lutego 2015.
- ↑ Nazwiska pojawiające się w dziennikach Marii Inlender (1901-1907). czapska.com.pl. Процитовано 20 lutego 2015.
- ↑ Stanisław Nicieja. Legenda Lwowskich Orląt. Процитовано 20 лютого 2015.
- ↑ Muzeum Lwowa i Kresów. muzeumlwowa.pl. 27 listopada 2014. Процитовано 20 lutego 2015.
- ↑ Spis członków i delegatów Galicyjskiego Towarzystwa Łowieckiego. Lwów: 1914, s. 34.
- ↑ Stanisław Nicieja: Cmentarz Łyczakowski we Lwowie.
- ↑ Kronika. Egzamin dojrzałości. „Gazeta Lwowska”, s. 3, Nr 158 z 13 lipca 1900.
- ↑ Marcin Hałaś. Władysław Targalski – lwowskie orlę i śląski powstaniec. Процитовано 20 лютого 2015.
- ↑ Irena Łozińska. Z wizytą u kobiet. Kobiety Lwowa. „Świat”, s. 16, Nr 21 z 27 maja 1933.
- ↑ Babunia (Z książki o wojnie). „Gazeta Lwowska”, s. 1, Nr 160 z 13 lipca 1919.
- ↑ Listy do Kesser. „Gazeta Lwowska”, s. 1, Nr 51 z 3 marca 1920.
- ↑ Listy do Kesser. „Gazeta Lwowska”, s. 1, Nr 53 z 5 marca 1920.
- ↑ Listy do Kesser. „Gazeta Lwowska”, s. 1, Nr 55 z 7 marca 1920.
- ↑ Listy do Kesser. „Gazeta Lwowska”, s. 1, Nr 57 z 10 marca 1920.
- ↑ Poprzez róże.... „Gazeta Lwowska”, s. 5, Nr 88 z 17 kwietnia 1925.
- ↑ V. Artykuły i wzmianki w czasopismach. Rok 1926. W: "Rocznik Kasprowiczowski". Poznań: Zarząd Miejski w Poznaniu, 1936, s. 208.
- ↑ Bibliografia. Joseph Conrad w Polsce. Materiały bibliograficzne. „Ruch Literacki”, s. 283, Nr 9 z listopada 1932.
- ↑ Stanisław Nicieja. Nikt nie obronił obrońcy Lwowa. „Indeks”, s. 27, Nr 9–10 (103–104), listopad – grudzień 2009. Uniwersytet Opolski. ISSN 1427-7506.
- ↑ Stanisław Nicieja. Czyn i legenda Orląt Lwowskich. „Lwowskie Spotkania”, 23.
- ↑ Stanisław Nicieja. 80. rocznica. Legenda Orląt Lwowskich. Процитовано 20 лютого 2015.
- ↑ „Orlątko”......znalezione w sieci...czyn i legenda Orląt Lwowskich. niepoprawni.pl. 23 listopada 2013. Процитовано 20 lutego 2015.
- Kazecka Maria Antonina [Архівовано 23 березня 2020 у Wayback Machine.] (пол.)