Марія Казимира
| Марія Казимира Луїза де Лагранж Аркен | |
 Портрет Марії Казимири |
|
| Народилася | 28 червня 1641 Невер |
|---|---|
| Померла | 30 січня 1716 (74 роки) Блуа |
| Поховання | Катедра святих Станіслава і Вацлава |
| Громадянство | Франція і Велике князівство Литовське |
| Національність | француженка |
| Проживання | Франція, Польща, Україна, Італія |
| Діяльність | королева Польщі |
| Відома | Марисенька |
| Титул | королева Польщі |
| Чоловік | Ян ІІІ Собеський |
| Діти | 14 дітей |
| Автограф |  |
 |
|
|
|
|
Марія Казимира Луїза де Лагранж Аркен (фр. Marie Casimire Louise de La Grange d'Arquien, пол. Maria Kazimiera d'Arquien, 28 червня, 1641 — 30 січня, 1716) — дружина короля Яна ІІІ Собеського. Відома в історії Польщі під ім'ям Марисенька.
Життєпис[ред. • ред. код]
Походить з французької дворянської родини (нині департамент Ньєвр (Невер). З п'ятирічного віку — у свиті королеви Марії Луїзи Неверської (королева Польщі, дружина короля Яна ІІ Казимира).
У віці 17 років шлюб з нею узяв Ян Собіпан Замойський (1627–1665), воєвода сандомирський, київський. По смерті чоловіка, його маєтки успадкував небіж — Михайло I Корибут Вишневецький (1640–1673). До Марії Казимири залицявся Ян Собеський, який узяв з нею шлюб через шість років по смерті першого чоловіка.
-
Ян «Собіпан» Замойський
-
Міхал Корибут Вишневецький
-
Ян III Собеський
Знайомства, давні зв'язки Марії Казимири при польському королівському дворі сприяли обранню Яна Собеського королем. Від шлюбу з ним мала чотирнадцять дітей. Одна з дочок Собеських (Тереза Кунеґунда) пізніше стане матір'ю Карла VII, короля Чехії, недовгого імператора Священої Римської імперії у 1742–1745 рр.
Була власницею Тернополя з 1694 року.[1]
По смерті чоловіка перебралася у Рим, мешкала в палаці Цукаррі. Була доброю знайомою папи римського Інокентія ХІІ (колись нунція у Польщі). По смерті папи римського доживала віку у Франції; померла у січні 1716 р. в замку Блуа. Прах перепоховано у крипті Св.Леонарда Вавельського замку у Кракові, біля чоловіка Яна ІІІ Собеського.
Цікаві факти[ред. • ред. код]
- Для неї був створений бароковий замковий сад на терасах у Жовкві
- Господарювала в невеличкому і унікальному за формою Китайському палаці Золочівського замку
- Її мармурове погруддя з Жовкви вивіз у Санкт-Петербург цар Петро І, де прикрасив ним свій Літній сад
- В Римі екс-королева стала меценатом для композитора Доменіко Скарлатті та архітектора Філіппо Ювара
- Серед портретистів Марії Казимири — Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій, уродженець Львова.
Див. також[ред. • ред. код]
- Жовква
- Архітектурні пам'ятки Жовкви
- Замковий сад (Жовква)
- Золочівський замок
- Китайський палац
- Скульптура Літнього саду
- Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій
- Вавель
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ В. Горбоватий, П. Гуцал, А. Сеник. Собеський Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 304.
Посилання[ред. • ред. код]
- Zamoyscy (01) (пол.)
- Sobiescy (01) (пол.)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марія Казимира |
 |
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
 |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
