Марія Казимира
| Марія Казимира Луїза де Лагранж Аркен | |
|---|---|
| фр. Marie Casimire Louise de La Grange d'Arquien | |
 Портрет Марії Казимири | |
| Народилася |
28 червня 1641 Невер |
| Померла |
30 січня 1716 (74 роки) Блуа |
| Поховання | |
| Громадянство (підданство) |
 ФранціяПольща |
| Національність | француженка |
| Місце проживання | Франція, Польща, Україна, Італія |
| Діяльність | королева Польщі |
| Відомий завдяки | Марисенька |
| Володіє мовами | давньоруська і польська |
| Титул | королева Польщі |
| Посада | консорт-королева, Фрейліна і Староста |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Henri Albert de La Grange d'Arquien[d] |
| Брати, сестри | • Q9155396? |
| У шлюбі з | Ян ІІІ Собеський |
| Діти (13 і 4) | 17 дітей |
| Автограф |
 |
| Нагороди | |
 | |
| |
Марія Казимира Луїза де Лагранж Аркен (фр. Marie Casimire Louise de La Grange d'Arquien, пол. Maria Kazimiera d'Arquien, 28 червня 1641, Невер — 30 січня, 1716, Блуа) — дружина короля Яна ІІІ Собеського. Відома в історії Польщі під ім'ям Марисенька.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походить з французької дворянської родини (нині департамент Ньєвр (Невер). З п'ятирічного віку — у свиті королеви Марії Луїзи Неверської (королева Польщі, дружина короля Яна ІІ Казимира).
У віці 17 років шлюб з нею узяв Ян Собіпан Замойський (1627—1665), воєвода сандомирський, київський. По смерті чоловіка, його маєтки успадкував небіж — Михайло I Корибут Вишневецький (1640—1673). До Марії Казимири залицявся Ян Собеський, який узяв з нею шлюб через шість років по смерті першого чоловіка.
Ян «Собіпан» Замойський
Міхал Корибут Вишневецький
Ян III Собеський
Знайомства, давні зв'язки Марії Казимири при польському королівському дворі сприяли обранню Яна Собеського королем. Від шлюбу з ним мала чотирнадцять дітей. Одна з дочок Собеських (Тереза Кунеґунда) пізніше стане матір'ю Карла VII, короля Чехії, недовгого імператора Священної Римської імперії у 1742–1745 рр.
З листопада 1690 року була власницею Тернополя за рішенням Коронного трибуналу в Любліні[1] (за іншими даним 1694 року[2]).
По смерті чоловіка перебралася у Рим, мешкала в палаці Цукаррі. Була доброю знайомою папи римського Інокентія ХІІ (колись нунція у Польщі). По смерті папи римського доживала віку у Франції; померла у січні 1716 р. в замку Блуа. Прах перепоховано у крипті cвятого Леонарда Вавельського замку у Кракові, біля чоловіка — Яна ІІІ Собеського.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Для неї був створений бароковий замковий сад на терасах у Жовкві
- Господарювала в невеличкому і унікальному за формою Китайському палаці Золочівського замку
- Її мармурове погруддя з Жовкви вивіз у Санкт-Петербург цар Петро І, де прикрасив ним свій Літній сад
- В Римі екс-королева стала меценатом для композитора Доменіко Скарлатті та архітектора Філіппо Ювара
- Серед портретистів Марії Казимири — Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій, уродженець Львова.
Див. також[ред. | ред. код]
- Жовква
- Архітектурні пам'ятки Жовкви
- Замковий сад (Жовква)
- Золочівський замок
- Китайський палац
- Скульптура Літнього саду
- Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій
- Вавель
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гуцал П. Заснування Тернополя. Власники Тернополя (1540—1843) // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 21. — ISBN 978-966-185-130-5.
- ↑ Горбоватий В., Гуцал П., Сеник А. Собеський Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 304. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Zamoyscy (01) (пол.)
- Sobiescy (01) (пол.)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марія Казимира |
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
