Марія Казимира

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Казимира Луїза де Лагранж Аркен
фр. Marie Casimire Louise de La Grange d'Arquien
Maria Kazimiera Arquien.jpeg
Портрет Марії Казимири
Псевдо królowa Polski Marysieńka[1]
Народилася 28 червня 1641(1641-06-28)
Невер
Померла 30 січня 1716(1716-01-30) (74 роки)
Блуа
Поховання крипта святого Леонарда
Країна Royal Standard of the King of France.svg Франція
Royal Banner of Stanisław II of Poland.svg Річ Посполита
Національність француженка
Місце проживання Франція, Польща, Україна, Італія
Діяльність королева Польщі
Відома завдяки Марисенька
Знання мов давньоруська і польська
Титул королева Польщі
Посада королева-консорт, фрейліна, Q64825173?, староста гнівськийd і Велика княгиня Литовська[d]
Конфесія католицтво
Рід Замойські
Батько Henri Albert de La Grange d'Arquiend
Мати Françoise de La Châtred
Брати, сестри Anna Ludwik de La Grange d'Arquiend і Louise Marie de La Grange d'Arquiend
У шлюбі з Ян ІІІ Собеський
Діти (17) 17 дітей
Автограф Autograph of Marie Casimire Louise de La Grange d'Arquien.PNG
Нагороди
Герб

Марія Казимира Луїза де Лагранж Аркен (фр. Marie Casimire Louise de La Grange d'Arquien, пол. Maria Kazimiera d'Arquien, 28 червня 1641, Невер — 30 січня, 1716, Блуа) — дружина короля Речі Посполитої, Великого князя Литовського і Руського Яна ІІІ Собеського. Відома в історії Польщі під ім'ям Марисенька.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походить з французької дворянської родини (нині департамент Ньєвр (Невер). З п'ятирічного віку — у свиті королеви Марії Луїзи Неверської (королева Польщі, дружина короля Яна ІІ Казимира).

У віці 17 років шлюб з нею узяв Ян Собіпан Замойський (1627—1665), воєвода сандомирський, київський. По смерті чоловіка, його маєтки успадкував небіж — Михайло I Корибут Вишневецький (1640—1673). До Марії Казимири залицявся Ян Собеський, який узяв з нею шлюб через шість років по смерті першого чоловіка.

Знайомства, давні зв'язки Марії Казимири при польському королівському дворі сприяли обранню Яна Собеського королем. Від шлюбу з ним мала чотирнадцять дітей. Одна з дочок Собеських (Тереза Кунеґунда) пізніше стане матір'ю Карла VII, короля Чехії, недовгого імператора Священної Римської імперії у 17421745 рр.

З листопада 1690 року була власницею Тернополя за рішенням Коронного трибуналу в Любліні[2] (за іншими даним 1694 року[3]).

По смерті чоловіка перебралася у Рим, мешкала в палаці Цукаррі. Була доброю знайомою папи римського Інокентія ХІІ (колись нунція у Польщі). По смерті папи римського доживала віку у Франції; померла у січні 1716 р. в замку Блуа. Прах перепоховано у крипті святого Леонарда Вавельського замку у Кракові, біля чоловіка — Яна ІІІ Собеського.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Китайський палац Золочівського замку
Художник Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій. Королева Марія Казимира з дітьми

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Czech National Authority Database
  2. Гуцал П. Заснування Тернополя. Власники Тернополя (1540—1843) // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 21. — ISBN 978-966-185-130-5.
  3. Горбоватий В., Гуцал П., Сеник А. Собеський Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 304. — ISBN 978-966-528-279-2.

Посилання[ред. | ред. код]