Марія Крістина Саксонська (1735—1782)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Крістина Саксонська
Maurice Quentin de La Tour, Princesse Marie-Christine de Saxe (c. 1762-1763).jpg
 
Народження: 12 лютого 1735(1735-02-12)[1][2]
Варшава, Річ Посполита[1]
Смерть: 19 листопада 1782(1782-11-19)[1][2] (47 років)
Брюмат
Громадянство: Німеччина
Віросповідання: католицтво
Батько: Август III Фрідріх
Мати: Марія Жозефа Австрійська

Медіафайли у Вікісховищі?

Марія Крістіна Саксен-Польська (нім. Maria Christina von Sachsen und Polen або Марія Крістіна Анна Терезія Саломея Еулалія Франциська Ксав'єра фон Веттін (нім. Maria Christina Anna Theresia Salomea Eulalia Franziska Xaveria von Wettin; 12 лютого 1735 року, палац Вілянув, Варшава, Річ Посполита — 19 листопада 1782 року, Шато де Брюмат, Брюмат, Королівство Франція) — дочка Августа III, короля Польського і великого князя Литовського з роду Веттинів, титулярна аббатиса Реміремонська, дама шляхетного ордена Зоряного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Марія Крістіна Анна Терезія Саломея Еулалія Франциська Ксав'єра фон Веттін народилася 15 лютого 1735 року у палаці Вілянув, в Речі Посполитій. Батьки принцеси були близькими родичами. Батько, Август III фон Веттін, курфюрст Саксонський (під ім'ям Фрідріха Августа I), король Польський і великий князь Литовський (під ім'ям Августа II). Мати, Марія Жозефа фон Габсбург, ерцгерцогиня Австрійська, двоюрідна сестра імператриці Марії Терезії Австрійської.

Марія Крістіна була десятою дитиною в сім'ї з чотирнадцяти дітей. Рідними сестрами їй припадали Марія Амалія Саксонська, в заміжжі королева Іспанії, Марія Жозефа Саксонська, в заміжжі дофіна Франції, Марія Анна Саксонська, в заміжжі курфюрстіна Баварії і Марія Кунігунда Саксонська, ігуменя в Торне і Ессені. Рідними братами принцеси були Фрідріх Крістіан, курфюрст Саксонії, Карл фон Веттін, герцог Курляндії і Альберт фон Веттін, герцог Тешена.

Батьки забезпечили дочці блискучу освіту. Принцеса володіла латиною, вільно розмовляла французькою та польською мовами (не рахуючи рідної німецької), володіла великими знаннями з філософії, географії та теології, малювала, грала і танцювала.

У 1764 році Марія Крістіна прибула до Франції, де отримала титул заступниці настоятельки в абатстві Ремірмон, на півночі королівства. Це стало можливим завдяки особистому втручанню короля Людовика XV. В цей час абатство знаходилося під керівництвом титулярної абатиси Анни Шарлотти Лотарінзької, сестри Франца I, імператора Священної Римської імперії.

У 1773 році після смерті Анни Шарлотти, Марія Крістіна отримала титул абатиси Реміремон, який був за нею до самої смерті. Таким чином, вона отримала право голосу в рейхстазі і всі права імперської принцеси.

Більшу частину свого часу Марія Крістіна проводила в Парижі, захоплювалася балами і театром. Борги, що любила повеселитися, абатиси виплачували Станіслав Лещинський, герцог Лотаринзький і навіть король Людовик XV. Про той період життя принцеси збереглися відомості в її листуванні з рідним братом Франциском Ксав'єром фон Веттін, регентом Саксонії. Тоді ж вона отримала орден Зоряного Хреста .

Нарешті, втомившись від бурхливого столичного життя, в 1775 році Марія Крістіна купила замок поблизу містечка Брюмат, в Ельзасі у Франції. І тут вона жила на широку ногу, наробивши багато нових боргів. Після її смерті, 19 листопада 1782 року її племінник, король Людовик XVI, виплатив кредиторам покійної суму в розмірі 136 876 ліврів.

Марія Крістіна була похована в абатстві Реміремон 15 грудня 1782 року. Після її смерті замок в Брюмат був покинутий і, незабаром розграбований під час Великої французької революції .

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]