Марія Сепеш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Сепеш
Szepes maria.jpg
Народилася 14 грудня 1908(1908-12-14)[1][2]
Будапешт, Угорщина
Померла 3 вересня 2007(2007-09-03)[3][1][2] (98 років)
Будапешт, Угорщина
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary.svg Угорщина
Діяльність сценаристка, письменниця, журналістка, поетеса, письменниця-фантастка, дитячий письменник, кіноакторка
Сфера роботи поезія
Мова творів угорська
У шлюбі з Бела Сепеш

Марія Сепеш у Вікісховищі?

Марія Сепеш (угор. Mária Szepes; народилась 14 грудня 1908 року в Будапешті, померла 3 вересня 2007 року, там же) — угорська письменниця, автор творів для дітей та науково-фантастичних творів, акторка, сценарист. Марія Сепеш захоплювалась герметичним вченням з 1941 року. У творчості використовувала псевдоніми Марія Попір (Mária Papir) або Марія Орші (Mária Orsi).

Життєпис[ред. | ред. код]

Марія Сепеш народилася у 1908 році в угорській театральній родині. Батько, Шандор Попір (угор. Sándor Papir) —відомий актор у Будапешті; мати, Марія Крониймер (угор. Mária Kronémer) була співачкою і актрисою. Її батьки та брат були «братами і сестрами в дусі» (нім. Geschwister im Geiste), так само, як і вона визнавала лише духовну спорідненість: «Все інше просто досвід, прихильність, рішення — карма (нім. Alles andere ist nur Erfahrung, Bindung, Lösung — Karma)». 1911 року, коли Марії було три роки, помер батько. Її дитинство та юність перебували під впливом режисера Бийло Болоґ (угор.Béla Balogh), з яким мати одружилась 1915 року.

Після закінчення середньої школи, вивчала історію літератури, мистецтвознавство й біологію; пізніше релігієзнавство і психологію. У період з 1916 по 1933 рр. Марія Сепеш активно знімалась у кіно як Магда Попір. 1931 року, через рік після одруження з Бийлом Сепешем, вона переїхала з Будапешту до Берліну. Їх шлюб тривав 56 років.

У Берліні вона працювала журналістом у німецькій газеті B.Z. am Mittag. 1933 року подружжя залишило Німеччину та повернулося до Будапешта. Там вона продовжила свою літературну діяльність і почала працювати над створенням сценаріїв до фільмів (під псевдонімом Марія Орші). З 1941 року Марія Сепеш була позаштатним письменником у галузі герметичної філософії. Її перший роман «Червоний лев» (угор. A Vörös Oroszlán, нім. Der Rote Löwe) був написаний під час Другої світової війни і став світовим бестселером езотеричної літератури.

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • В гонитві за червоним левом (угор. A Vörös Oroszlán) 1946, науково-фантастичний роман, як Марія Орші; нове видання 1984 року як Марія Сепеш
    • Видання німецькою мовою:
      • Der Rote Löwe. Мюнхен 1984, ISBN 3-453-30985-5.
      • Der rote Löwe: Roman der Esoterik im Abendland. Берлін, 2000, ISBN 3-85681-430-2.
      • Der rote Löwe. Мюнхен, 2004, ISBN 3-492-28543-0. .
  • Живі статуї Сураяни (угор. Surayana élő szobrai) —1971
    • Видання німецькою мовою:
      • Die lebenden Statuen von Surayana. Мюнхен, 1998, ISBN 3-453-14031-1 .
  • Скляні двері в море (угор. Tükörajtó a tengerben) — 1975, науково-фантастичний роман
    • Видання німецькою мовою:
      • Spiegeltür in der See. Мюнхен 1982, ISBN 3-453-30758-5 .
  • Сонячний вітер (угор. Napszel) — 1983
    • Видання німецькою мовою:
      • Sonnenwind. Мюнхен, 1986, ISBN 3-453-31358-5 .
  • Вірус лазорію (Lezorium viruza) — 1985, оповідання
    • Видання українською мовою:
      • Вірус лазорію, «Всесвіт» № 6, 1988. З угорської переклали Сергій Фадєєв та Богдан Вірин
  • Довжина хвилі не змінилася (угор. A változatlanság hullámhossza) 1986
  • Тибетський орган (угор. A Tibeti Orgona) 1987
  • Чарівне дзеркало (угор. Varázstükör) — 1988, езотеричний роман
    • Видання німецькою мовою:
      • Der Zauberspiegel. Ein esoterischer Roman. Мюнхен 1988, ISBN 3-426-04187-1 .
  • Казкова країна Гондвани (угор. Gondwána boszorkánya) — 1993
    • Видання німецькою мовою:
      • Fairyland Gondwana. Мюнхен, 1993, ISBN 3-453-07272-3 .
  • Катарзіш (угор. Katarzis) — 1999
  • Скульптор хмар (угор. Felhőszobrász) — 2002

Сім учнів Регуїла

Серія романів (угор. Raguel hét tanítványa / Raguel):

  • Iszisz Bárkája — 1990
  • Mars szekere — 1990
  • Hermész útja — 1990
  • Jupiter palotája — 1991
  • Vénusz ösvénye — 1991
  • Szaturnusz barlangja — 1991
  • Phaeton fogata — 1991
    • Видання німецькою мовою:
      • Das Buch Raguel. Мюнхен, 1993
        • Книга перша: Der Berg der Adepten. Das erste Buch Raguel. ISBN 3-453-06240-X.
        • Книга друга: Weltendämmerung. Das zweite Buch Raguel. ISBN 3-453-06241-8.

Езотеріка[ред. | ред. код]

  • Магія повсякденного життя (угор. A mindennapi élet mágiája) 1989
  • Álomszótár — 1989
  • A szerelem mágiája —1990
  • Pszichografológia — 1990
  • Atlantiszi mágia — 1990, співавторство з Віктором Хароном
  • A gyógyító öröm mágiája — 1991
  • A tarot bölcsessége — 1993
  • Az álom mágiája — 1994
  • A smaragdtábla —1994
  • Academia Occulta — 1994
  • A fény mágiája — 1995
  • Az áldozat mágiája — 1998
  • Angyalok éneke — 1998
  • Merre tartasz, ember? — 2000
  • Misztériumok royyve — 2000
  • Dimenzio-tarot — 2001
  • Istenek tüze — 2001
  • Aranykor — 2002
  • A lélek anatómiája — 2002
  • Lángoló időfolyó — 2002
  • Csillagjóga — 2004
  • Örök pillanat — 2004
  • Szómágia — 2004
  • A nevek mágiája — 2005
  • A fény evangéliuma — 2006
  • Dimenzió-таро. A sorsalakítás művészete — 2007
  • Mágiák könyve — 2008

Твори для дітей[ред. | ред. код]

  • Pingvinkönyv — 1957/1958
  • Boróka néni kincse — 1979
  • Táltos Marci — 1979
  • Fityfiritty — 1980
  • Csillagvarázs — 1996

Маленька пані (серія дитячих книг)

  • Маленька пані (угор. Pöttyös Panni) — 1953
    • Видання німецькою мовою: Pünktchen. Übersetzt von Ö. Salamon. Zeichnungen von Anna F. Győrffy. Corvina, Budapest 1956. Auch als: Pünktchen-Panni. Übersetzt von Bruno Heilig. Der Kinderbuchverlag, Berlin 1957. Auch als: Panni Pünktchen. Übersetzt von Henriette Schade-Engl. Corvina, Budapest 1978, ISBN 963-13-0556-2. Auch als: Panni Pünktchen. LeiV, Leipzig 2009, ISBN 978-3-89603-258-4.
  • Маленька пані на озері Балатон (угор. Pöttyös Panni a Balatonon) — 1956
    • Видання німецькою мовою: Pünktchen-Panni am Plattensee. Der Kinderbuchverlag, Berlin 1961.
    • Видання російською мовою: Маленькая Панни на Балатоне. Детгиз, 1959
  • Pöttyös Panni az óvodában — 1956
    • Видання німецькою мовою: Pünktchen-Panni im Kindergarten. Der Kinderbuchverlag, Berlin 1958. Neuausgabe: LeiV, Leipzig 2010, ISBN 978-3-89603-347-5.
  • Pöttyös Panni naplója — 1959
  • Pöttyös Panni és Kockás Peti naplója — 1962
  • Pöttyös Panni Hetedhétországban —1973
  • Szia, világ! — 1980
  • Bolondos szerszámok — 1981
  • Eleven képeskönyv — 1982
  • Csupaszín — 1983
  • Harkály anyó — 1983
  • Zsákbamacska — 1983
  • Rőzse néni kunyhója I — 1985
  • Pöttyös Panni az idővonaton — 1989
  • Furfangos szerszámok — 2000
  • Rőzse néni kunyhója II — 2002
  • Pöttyös Panni az iskolában — 2002
  • Kedvenc meséi — 2008

Сценарії[ред. | ред. код]

Як Марія Орші:

  • Tomi, a megfagyott gyermek — 1936
  • 300.000 pengő az uccán — 1937
  • Mária két éjszakája — 1940
  • Ne kérdezd ki voltam — 1941
  • Ópiumkeringő — 1943

Інші публікації[ред. | ред. код]

  • Praxis zur Überwindung der Angst. 4 аудіо касети / mp3.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Як Магда Попір:

  • Szulamit — 1916
  • Az obsitos — 1917
  • Hivatalnok urak — 1918
  • Lengyelvér — 1920
  • A megfagyott gyermek — 1918?/1921
  • Leánybecsület — 1923
  • Mária nővér — 1928-2029

Література[ред. | ред. код]

  • Hans Joachim Alpers, Werner Fuchs, Ronald M. Hahn: Reclams Science-fiction-Führer. Reclam, Stuttgart 1982, ISBN 3-15-010312-6, S. 406.
  • Hans Joachim Alpers, Werner Fuchs, Ronald M. Hahn, Wolfgang Jeschke: Lexikon der Science Fiction Literatur. Heyne, München 1991, ISBN 3-453-02453-2, S. 954 f.
  • Judith Gálvölgyi: Jedes Labyrinth ist offen — nach innen und nach oben. Ein Gespräch mit Mária Szepes, einer ketzerischen Lehrerin über Leben und Tod(e), über die Freuden und Leiden unserer Welt von heute, über das Labyrinth und das Zeitalter des Wassermanns. In: Wolfgang Jeschke (Hrsg.): Das Science Fiction Jahr 1994, Wilhelm Heyne Verlag, München, ISBN 3-453-07245-6, S. 381—412.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. http://www.origo.hu/itthon/20070903-elhunyt-szepes-maria-irono.html

Посилання[ред. | ред. код]