Перейти до вмісту

Марія Телкеш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марія Телкеш
Mária Telkes
Ім'я при народженніугор. Telkes Mária Terézia Zsófia[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася12 грудня 1900(1900-12-12) Редагувати інформацію у Вікіданих
Будапешт, Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла2 грудня 1995(1995-12-02) (94 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гренада[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Угорщина
 США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік, біофізикиня, винахідниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБудапештський університет (1920) Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізика
ЗакладКлівлендська клініка, Массачусетський технологічний інститут, Нью-Йоркський університет, Делаверський університет
Відома завдяки:термоелектрика
РодичіSimon Telkesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Національна зала слави винахідників США[d] (2012)

Нагорода за досягненняd (1952)

CMNS: Марія Телкеш у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Марія Телкеш (угор. Telkes Mária; 12 грудня 1900 — 2 грудня 1995) — угорсько-американська науковиця (хімік, біофізик), винахідниця, працювала над технологіями сонячної енергії.[3]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 1900 року в Будапешті. Отримавши ступінь докторки філософії з фізичної хімії, переїхала до США. Там працювала біофізикинею, а з 1939 по 1953 рік була залучена до вивчення та дослідження сонячної енергії в Массачусетському технологічному інституті. 1947 року створила перший у світі термоелектричний генератор, розробила першу систему опалення на сонячній енергії для Dover Sun House (побудована архітекторкою Елеанор Реймонд) та створила 1953 року перший термоелектричний холодильник, використовуючи принципи напівпровідникової термоелектрики[4][5].

Була плідною винахідницею практичних термічних приладів, у тому числі мініатюрного блоку опріснення для використання на рятувальних шлюпках, який використовував сонячну енергію та конденсат, щоб збирати питну воду. Цей винахід рятує життя пілотів і моряків, які опинились у відкритому морі без прісної води[3].

Однією зі спеціальностей Марії Телкеш була робота з сольовими грілками, у тому числі з розплавленою сіллю для зберігання тепла. Улюбленим матеріалом був сульфат натрію.

Телкеш вважається одною з засновників сонячних систем для зберігання тепла, через що отримала прізвисько «Королева сонця»[6]. У 1970-х переїхала до Техасу, де консультувала різноманітні стартап-компанії з виробництва сонячної енергії, включаючи Northrup Solar, яка згодом стала називатися ARCO Solar та врешті стала BP Solar.

Останні роки жила в Маямі. Померла 2 грудня 1995 в Будапешті, куди вирішила поїхати вперше після еміграції. На її честь названо декілька шкіл у США: Школа імені Марії Телкеш у Південній Кароліні, Середня школа Марії Телкеш у Сан-Франциско та Старша школа імені Марії Телкеш в Огайо.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1952 — Нагорода громади інженерок
  • 1977 — Американське товариство сонячної енергії, премія Чарльза Грілі Аббота
  • 2012 — введена до Національної зали слави винахідників США

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ FamilySearch — 1999.
  2. ↑ ідентифікатор PIM
  3. ↑ а б Inductee Detail | National Inventors Hall of Fame. National Inventors Hall of Fame (амер.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.
  4. ↑ ABOUT THE BOOK — Solar House History. 26 липня 2013. Архів оригіналу за 26 липня 2013. Процитовано 10 квітня 2018.
  5. ↑ Rooney, Anne. Solar Power. Gareth Stevens, Inc. (2008)
  6. ↑ Oakes, Elizabeth H. (2007). Encyclopedia of World Scientists (англ.). Infobase Publishing. ISBN 9781438118826. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]


науковець Це незавершена стаття про науковицю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія_Телкеш&oldid=46815574