Марія Тереза Австрійська (1773—1832)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Тереза Австрійська
нім. Maria Theresia von Österreich
Марія Тереза Австрійська
Портрет Марії Терези пензля Томмазо Лоренцоне, перша половина XIX сторіччя, палац Венарія
34-а королева-консорт Сардинії
Початок правління: 4 червня 1802
Кінець правління: 12 березня 1821

Попередник: Марія Клотильда Французька
Наступник: Марія Крістіна Неаполітанська

Дата народження: 1 листопада 1773(1773-11-01)
Місце народження: Королівський палац, Мілан, Міланське герцогство
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 29 березня 1832(1832-03-29) (58 років)
Місце смерті: Женева, Швейцарія
Чоловік: Віктор Емануїл I
Діти: Марія Беатріче, Марія Аделаїда, Карл Емануїл, Марія Тереза, Марія Анна, Марія Крістіна
Династія: Габсбурги, Савойська
Батько: Фердинанд Австрійський
Мати: Марія Беатріче д'Есте
Нагороди:

Марія Тереза Йозефа Йоганна Австрійська, також Марія Тереза Йозефа Йоганна Габсбург-Есте (нім. Maria Theresia Josefa Johanna von Österreich, Maria Theresia Josefa Johanna von Habsburg-Este), (нар. 1 листопада 1773 — пом. 29 березня 1832) — ерцгерцогиня Австрійська та принцеса Моденська з династії Габсбургів, донька губернатора Мілану Фердинанда Австрійського та герцогині Масси та Каррари Марії Беатріче д'Есте, дружина короля Сардинії Віктора Емануїла I.

На її честь названий форт Редут Марії Терези, який є частиною Есейонського бар'єру, в Авріє.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась 1 листопада 1773 року у Королівському палаці Мілану. Була другою дитиною та старшою донькою в родині губернатора Міланського герцогства Фердинанда Габсбурга та його дружини Марії Беатріче д'Есте, засновників Моденської гілки династії Габсбургів. Отримала ім'я на честь бабусі з материнського боку, яка в той час очолювала Священну Римську імперію. Старший брат помер немовлям до її народження. Родина згодом поповнилася вісьмома молодшими дітьми: доньками Йозефою, Марією Леопольдіною, Марією Антонією та Марією Людовікою й синами Францем, Фердинандом, Максиміліаном та Карлом Амброзіусом.

Гравюра XVIII сторіччя

У віці 15 років була видана заміж за 29-річного герцога Аости Віктора Емануїла I. При виборі нареченої була зібрана інформація про її красу, колір шкіри, форми тіла, здоров'я, зуби, вираз обличчя, характер, освіту, манери, релігію та спосіб життя. Цікавились також, чи пережила вона віспу або, принаймні, чи була щеплена від неї. Зрештою, їй віддали перевагу над французькою аристократкою. Весілля за домовленістю пройшло в Мілані 29 червня 1788. Вінчання відбулося 25 квітня 1789 у Турині. Шлюб виявився щасливим. У подружжя народилося семеро спільних дітей:

Портрет Марії Терези роботи невідомого майстра

При сардинському дворі Марія Тереза потоваришувала з Клотильдою Французькою, яка невдовзі стала королевою-консортом, а також з герцогинею Шабле.

Із вторгненням французьких військ у грудні 1798 року, родина виїхала до Парми, а звідти — до Флоренції. Зрештою, у лютому 1799 року оселилися в Кальярі.

Після зречення Карла Емануїла IV у червні 1802 року, Віктор Емануїл став королем Сардинії, а Марія Тереза — королевою-консортом. Втім, їй вдалося повернутися до Турину лише у 1814 році. Оселилася пара у Королівському палаці міста. Населення радо вітало нову королеву. Однак, невдовзі громадськість стала дуже незадоволеною монархинею через її бажання звести нанівець всі реформи, впроваджені під час французької окупації, та презирство до тих, хто співпрацював із попередньою владою. Її поведінка стала однією з причин революції 1821 року, яка призвела до зречення короля Віктора Емануїла.

Після втрати влади подружжя виїхало до Ніцци. Згодом мешкали у палаці Монкальєрі. Чоловік пішов з життя на початку 1824 року. Марії Тереза після цього переїхала до Генуї, де придбала палаццо Доріа Турсі. До Турину не поверталася аж до 1831 року через негативне ставлення до неї.

Померла 29 березня 1832 року в Женеві. Похована у Залі короля в базиліці Суперга в околицях Турина.[2]

Нагороди[ред. | ред. код]

Титули[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Леопольд I
Portrait of Léopold Joseph, Duke of Lorraine by an unknown artist.png
 
Єлизавета Шарлотта Орлеанська
Gobert, workshop of - Élisabeth Charlotte d'Orléans - Versailles, MV3690.jpg
 
Карл VI Габсбург
Charles VI 1716.jpg
 
Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Andrea Vaccaro il giovane (attr.) - Elisabeth Christine von Braunsweig-Wolfenbüttel - circa 1711-1713.jpg
 
Франческо III д'Есте
Modène, François-Marie III de.jpg
 
Шарлотта Аглая Орлеанська
Pierre Gobert - Portrait of the Duchess of Modena - WGA9639.jpg
 
Альдерано I Чібо-Маласпіна
Ritratto di Alderano I Cybo-Malaspina.PNG
 
Річчарда Ґонзаґа
Ricciarda Gonzaga.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франц I
Portrait of Emperor Francis I (so-called Emperor Joseph II).jpg
 
 
 
 
 
Марія Терезія
MariaTheresia Maske.jpg
 
 
 
 
 
Ерколь III д'Есте
Ercole III.jpg
 
 
 
 
 
Марія Тереза Чібо-Маласпіна
Princess Maria Teresa, Duchess of Massa and Carrara, Duchess of Modena by Bianca Spina.png
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фердинанд Карл Австрійський
Ferdinand Karl Anton Austria 1754 1806.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Беатріче д'Есте
Maria Beatrice d'Este, Princess of Modena, miniature - Hofburg.png
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Тереза
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Офіційний сайт [1]
  2. Базиліка Суперга [2] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Festorazzi, Roberto. La regina infelice: Lettere d'amore segrete di Maria Teresa di Savoia. Milano: Mursia, 2002. ISBN 88-425-3060-3.
  • Brigitte Hamann: Die Habsburger. Ein biographisches Lexikon. Verlag Carl Ueberreuter, Wien 1988, стор. 345.

Посилання[ред. | ред. код]