Перейти до вмісту

Марія Тереза Орта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орта.
Марія Тереза Орта
порт. Maria Teresa Horta Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніпорт. Maria Teresa de Mascarenhas Horta Barros Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася20 травня 1937(1937-05-20)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лісабон, Португалія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла4 лютого 2025(2025-02-04)[2] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лісабон, Португалія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Португалія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця-романістка, письменниця, поетеса, журналістка, активістка за права жінок Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботилітература[3], поезія[3], журналістика[3] і активізм[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛісабонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusNew Portuguese Lettersd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зLuís de Barrosd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Марія Тереза Орта у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Марія Тереза Орта (порт. Maria Teresa Mascarenhas Horta; 20 травня 1937, Лісабон — 4 лютого 2025) — португальська письменниця и поетеса, діячка феміністського руху.

Біографія

[ред. | ред. код]

По материнській лінії належить до вищої португальської аристократії, серед її предків — відома поетеса Леонор ді Алмейда Португал (1750—1839). Закінчила філологічний факультет Лісабонського університету . Входила до групи Поезія-61. Разом з Марією Ізабел Баррену і Марією Велью да Кошта очолила феміністський рух в Португалії (їх називали трьома Маріями). Його маніфестом стала їхня спільна книга Нові португальські листи, перекладена  багать мовами світу (назва — відсилання до знаменитих Португальським листів Маріан Алкофорадо Габріеля-Жозефа Гійерага, XVII століття). Співпрацювала з опозиційним видавництвом Dom Quixote, заснованим Сну Абекассіш .

Публікується в багатьох газета і журналах Португалії.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Espelho Inicial, вірші (1960)
  • Tatuagem (1961)
  • Cidadelas Submersas, вірші (1961)
  • Verão Coincidente (1962)
  • Amor Habitado, вірші (1963)
  • Candelabro (1964)
  • Jardim de Inverno (1966)
  • Cronista Não é Recado (1967)
  • Minha Senhora de Mim, вірші (1967)
  • Ambas as Mãos sobre o Corpo, новели (1970)
  • /Novas Cartas Portuguesas Нові португальській письма в співавторстві (1971, перевид. 1979)
  • Ana, повість (1974)
  • /Poesia Completa I e II Збірка віршів (1983)
  • Os Anjos (1983)
  • O Transfer (1984)
  • Ema, повість (1984)
  • Minha Mãe, Meu Amor (1984)
  • Cristina, повість (1985)
  • Rosa Sangrenta (1987)
  • Antologia Política (1994)
  • A Paixão Segundo Constança H. (1994)
  • O Destino (1997)
  • A Mãe na Literatura Portuguesa (1999)
  • Inquietude (2006)
  • Palavras secretas, вірші (2007)
  • As Luzes de Leonor, історичний роман про Леонор ді Алмейда Португал (2011)

Визнання

[ред. | ред. код]

Великий офіцер Ордена інфанта дона Енріке (2004). Премія Дона Дініша (2011, відмовилася прийняти з рук прем'єр-міністра Педру Пасуша Коелью, з її слів — «добився руйнування нашої країни».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ FemBio database
  2. ↑ A última das "três Marias". Morreu a escritora Maria Teresa Horta — Радіо і Телебачення Португалії.
  3. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ https://caras.sapo.pt/famosos/2019-11-21-morreu-luis-de-barros/#&gid=0&pid=1

Література

[ред. | ред. код]
  • Klobucka A. M. O formato mulher: a emergência da autoria feminina na poesia portuguesa. Coimbra: Angelus Novus Editora, 2009

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Марія_Тереза_Орта