Марія Шехсувар Султан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мечеть Нуруосманіє, в якій похована Шехсувар Султан
Чоловік — Мустафа II
Син — Осман III

Марія Шехсувар Султан (* 1682 — 27 квітня 1756, Османська імперія) — дружина османського султана Мустафи II, матір його спадкоємця Османа III.

Історія[ред.ред. код]

За походженням — українка[1][2] або сербка[3]). Була захоплена у полон татарами, які передали її як калим у гарем турецького хана. За легендою, султанша-мати Надія робила все, аби допомогти саме Марії підкорити серце її внука, який увійшов у історію як один із наймогутніших і найсуворіших султанів.

Була султаншею в 1682-1756, а це навіть більше, ніж Роксолана — 74 роки. Більшу частину свого життя провела у Старому палаці, куди переїхала після смерті її чоловіка, султана Мустафи ІІ. На той час її сину Осману виповнилося лише 4 роки. У Старому палаці син Шехсувар-султан перебував під пильним наглядом гаремних служників у повній ізоляції від світу, як того вимагали правила «золотої клітки». Матері не дозволяли його відвідувати через офіційну заборону. Через те, що більшу частину свого життя Осман утримувався в досить вологій та брудній кімнаті, він був слабким та хворим[4]. Понад те, мав проблеми з психікою. Коли у майже 56 років став султаном, запам’ятався ненавистю до музики й музиків, яких наказав вигнати зі свого палацу. Також він зневажав жінок та жіноче товариство. Тому носив спеціальні підковані цвяхами черевики, щоб служниці палацу тікали подалі, зачувши його наближення[5].

Шехсувар-султан стала валіде лише у 73 - 74 роки і прожила у цьому статусі 16 з половиною місяців. Померла 27 квітня 1756 року. Похована у мавзолеї (тюрбе) на території мечеті Нуросманіє (Нуруосманіє), добудованої її сином. Поряд із нею не поховали Османа ІІІ. Він спочиває у тюрбе іншої султани-українки, Хатідже Турхан.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Шутко, Олександра (2015). "Український султанат" в Османській імперії // Роксолана: міфи та реалії. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. с. 190 – 198. ISBN 978-966-10-4294-9. 
  2. Кримський, Агатангел (1974). Історія Туреччини // Твори в п’яти томах. – Т. 4. Київ: Наукова думка. с. 437. 
  3. Osman III (англ.)
  4. Uluçay, Çağatay (2012). Padişahların kadınları ve kızları (турецькою). İstanbul: Ötüken. с. S. 147. 
  5. Шутко, Олександра (2015). "Український султанат" в Османській імперії // Роксолана: міфи та реалії. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. с. 194. 

Джерела[ред.ред. код]