Марія фон Вечера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія фон Вечера
нім. Marie von Vetsera
Maria Vetsera 117096 (full print).jpg
Ім'я при народженні нім. Marie Alexandrine von Vetsera
Народилася 19 березня 1871(1871-03-19)[1][2]
Відень, Австро-Угорщина[3][4]
Померла 30 січня 1889(1889-01-30)[1][2] (17 років)
Замок Маєрлінґ
·вогнепальне поранення
Поховання Хайлігенкройц
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Діяльність аристократ
Знання мов німецька[1]
Титул Барон
Мати Helene von Vetserad
Freiherr von Vetsera (1870) – Gerd Hruška.png

Марія Александріна фон Вечера (нім. Maria Alexandrine von Vetsera; 19 березня 1871, Відень — 30 січня 1889, замок Маєрлінґ) — австрійська дворянка, коханка австрійського кронпринца Рудольфа, за однією з версій істориків здійснила разом з ним самогубство в Маєрлінзі. За іншою поширеною версією, це було ретельно сплановане політичне вбивство спадкоємця австрійського престолу.

Біографія[ред. | ред. код]

Марія була дочкою (третьою дитиною з чотирьох) австрійського дипломата, (з 1870 року барона) Альбіна Вечери і його дружини Хелени Бальтацці.

Кронпринц Рудольф займав розум і серця багатьох австрійських дівчат, і Марія не була винятком. Вона познайомилася з принцем на скачках на іподромі Фройденау, і ця зустріч, за свідченням її довіреної особи вчителя французької мови Габріеля Дюбрей, кардинально змінила її поведінку і настрій. Марія говорила про принца з великим натхненням, збирала газетні вирізки і фотографії та ретельно стежила за його життям. Щоб відвернути увагу дочки, мати навіть вирушила з Марією подорожувати Англією. Перша приватна зустріч Вечери та принца відбулася після обміну кількома листами на початку листопада 1888 року у Хофбурзі. Загалом до кінця січня 1889 року, між закоханими відбулося близько двадцяти зустрічей, в підготовці яких брали участь особовий візник кронпринца Йозеф Братфіш, кузина Рудольфа графиня Марія Ларіш та камеристка Марії Вечери — Агнес Яхода.

Трагедія в Майерлінгі[ред. | ред. код]

28 січня 1889 року кронпринц Рудольф прибув в Маєрлінґ близько 15:30, Марія приїхала в замок пізніше на фіакрі Братфіша. Ніч перед від'їздом в Маєрлінґ кронпринц провів у своєї коханки Міцці Каспар, що підтверджується протоколом агента поліції Флоріана Майснер, який відповідав за охорону кронпринца.

Після виявлення тіл вранці 30 січня в Маєрлінґ був відправлена ​​група лікарів, які констатували смерть Марії в результаті пострілу в голову. Здійснила цей постріл сама Марія або Рудольф, або хто-небудь третій, достеменно невідомо. Марія була похована на кладовищі при монастирі в Хайлігенкройц, що знаходиться в 25 км на північний захід від Відня.

Під час боїв за Відень у 1945 році склеп Марії був зруйнований. Повторне поховання відбулося лише у 1959 році. Експерти стверджують, що слідів смертельного поранення на черепі жінки не спостерігалося.

Існує кілька версій події в Майерлінг. Одна з них — загибель Марії від невдалого аборту і самогубство Рудольфа, який не переніс трагедії.

Образ в культурі[ред. | ред. код]

Трагедія в Маєрлінзі була покладена в основу ряду художніх творів і фільмів (стрічки Анатоля Літвака з Шарлем Буайе, 1936; Жана Деланнуа з Жаном Маре, 1949; Теренса Янга з Омаром Шаріфом, 1968, і ін.). Цьому сюжету присвятив баладу Велимир Хлєбніков; в його вірші (1909—1912) «Марія Вечера» постає «слов'янкою», яка вбила господаря замку (на зразок Юдифи). Історія Марії фон Вечери покладена в основу сюжету оперети Імре Кальмана «Маринка».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]