Марія фон Ебнер-Ешенбах
Марія фон Ебнер-Ешенбах | ||||
---|---|---|---|---|
Marie von Ebner-Eschenbach | ||||
Ім'я при народженні | Baroness Marie Dubský von Třebomyslice | |||
Народилася | 13 вересня 1830 замок Здіславіц, Моравія | |||
Померла | 12 березня 1916 (85 років) Відень, Австро-Угорщина | |||
Поховання | Zdislavice (Troubky-Zdislavice)d | |||
Країна | Австрійська імперія Долитавщина | |||
Діяльність | письменниця | |||
Сфера роботи | Німецька література[1] | |||
Мова творів | німецька | |||
Роки активності | 1858-1909 | |||
Напрямок | реалізм | |||
Жанр | новела, есе | |||
Magnum opus | The Child of the Parishd | |||
Членство | Verein der Schriftstellerinnen und Künstlerinnen Wiend[2] | |||
Батько | Graf Franz Dubskyd | |||
Брати, сестри | Adolf Dubský z Třebomyslicd і Viktor Dubský von Třebomysliced | |||
У шлюбі з | Moritz von Ebner-Eschenbachd | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Марія фон Ебнер-Ешенбах у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Марія фон Ебнер-Ешенбах (нім. Marie von Ebner-Eschenbach, 13 вересня 1830 — 12 березня 1916) — баронеса, австрійська письменниця, майстер реалістичної прози. Починала з романтичних творів.[5]
Народилась у Моравії, у замку Здіславіц, розташованому біля Кромержижу (Чехія). Вона втратила матір в ранньому дитинстві, але отримала добре виховання від двох мачух. У 1848 році вона вийшла заміж за австрійського капітана, який згодом отримав звання фельдмаршала, Моріца фон Ебнер-Ешенбах, і проживала спочатку у Відні, а потім в Клостербруці, де служив її чоловік, а після 1860 роки знову у Відні. Шлюб був бездітним, і талановита дружина шукала розради в літературній творчості. У своїх зусиллях вона отримала допомогу і підтримку від поета Ґрильпарцера і драматурга Елігія-Франца Йозефа Мюнх-Беллінггаузена.
З нагоди сімдесятиріччя Ебнер-Ешенбах університет Відня надав їй ступінь почесного доктора філософії.
Ебнер-Ешенбах дебютувала як драматург, написавши п'єсу «Марія Стюарт у Шотландії», що 1860 року була поставлена німецьким співаком і режисером Едуардом Деврієнтом у театрі в Карлсруе. Вона написала також трагедію «Марі Ролан», одноактну драму «Доктор Ріттер» та драми «Фіалки» і «Невтішна», що не мали значного успіху. В подальшому її драматичні твори були забуті. Після невдалих спроб в області драми, вона знайшла свою справжню сферу в оповіданні.
Її першим прозовим твором було «Die Prinzessin von Banalien» (1872 г.), сатиричної казки, зробив мало враження; але «Дві графині» (1885), оповідання про австрійське вище суспільство, було зустрінуте публікою з вражаючою прихильністю. Її інші роботи включають «Казки села і замку», «Дитина парафії» (1887); «Суперник»; «Афоризми» (1880); і «Притчі, оповідання та вірші» (1892); 'Маргарета' (1891 г.); «Три новели» (1892 г.); «Стара школа» (1897) та інші.
Зібрання її творів були опубліковані в 1893—1911 роках.
Критики початку 20 століття віддавали їй перше місце серед німецьких письменниць її доби, відзначали елегантність стилю Ебнер-Ешенбах, її гострий розум і віртуозне зображення характерів героїв творів.
Українською мовою окремі твори Ебнер-Ешенбах перекладали Осип Маковей,[6] І. Карбулицький[7] На початку 20 століття у «Промені» були надруковані її твори «Розійшлись», «Без попередньої школи» (1904. — Ч. 21), «Богохулець» (1904. — Ч. 23) у перекладі І. Карбулицького.[8] Відомий переклад принаймні одного вірша Ебнер-Ешенбах, зроблений О. Лятуринською.[9][10]
- Ebner-Eschenbach, Marie. // Encyclopædia Britannica, Volume 8. — 1911. (англ.)
- Ebner-Eschenbach, Barones Marie von. // The Encyclopedia Americana. Volume IX. — 1920. (англ.)
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Baumgartner M. 23 // Der Verein der Schriftstellerinnen und Künstlerinnen in Wien — Böhlau Verlag, 2015. — ISBN 978-3-205-20168-7, 978-3-205-79702-9 — doi:10.7767/9783205201687
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 1. — S. 235–243. — ISBN 978-3-205-78552-1
- ↑ Австрія. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Всесвіт. № 11-12. — К., 2006. С. 161.
- ↑ Щасливий у праці: збірник праць і матеріалів на пошану Федора Погребенника з нагоди 70-річчя від дня його народження / укладачі: В. Погребенник, М. Жулинський [та ін.]. — К. : Криниця, 2000.
- ↑ О. Павлюк. Буковина: визначні постаті, 1774—1918. — Золоті літаври, 2000. С. 143.
- ↑ Юрій Шевельов. Після «Княжої емалі». // «Сучасність»[недоступне посилання з липня 2019], 1982, No. 4-5 — Мюнхен.
- ↑ Шерех Ю. Третя сторожа: Літ. Мистецтво. Ідеології. — К.:Дніпро, 1993. С. 453. ISBN 5-308-01270-5.