Марі Еміль Файоль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еміль Файоль
FAYOLLE.jpg
Народився 14 травня 1852(1852-05-14)
Помер 27 серпня 1928(1928-08-27) (76 років)
Приналежність Франція Франція
Рід військ Французька армія
Роки служби 1873-1919
Війни/битви Перша світова війна
Нагороди

Маршал Франції
Орден Почесного легіону
Військова медаль
Хрест за війну 1914-1918 рр.
Медаль Перемоги
Пам'ятна медаль за війну 1914–1918
Колоніальна медаль

Марі Еміль Файоль (14 травня 1852, Ле-Пюї-ан-Веле — 27 серпня 1928, Париж) Маршал Франції під час Першої світової війни.

Біографія[ред.ред. код]

Файоль навчався в Політехнічній школі, яку він закінчив у 1873 році. Кар'єра Файоля була пов'язана з артилерією. Викладав тактику артилерії в Вищій військовій школі (1897). В 1910 році Файоль здобув звання бригадного генерала, а у 1914 він звільнився з армії.

Після оголошення війни, в серпні 1914, Фаоль став на чолі 70-ї Піхотної дивізії. Жоффр (головнокомандувач Французької армії) всіляко сприяв кар'єрному просуванню Файоля. У лютому 1916, Файоль, став командувачем Шостої Французької армії. Влітку 1916, цей підрозділ доволі невдало брав участь у Битві на Соммі. Не зважаючи на цю невдачу і на заміну Жоффра на Нівеля, авторитет Файоля залишався високим.

Файоль став командувачем Першої армії на початку 1917 року, а потім отримав командування групою армій Центр після заміни Нівеля на Петена у травні.

Статуя маршалу Файолю на площі Вобан в Парижі.

16 листопада 1917, Файоль став головнокомандувачем французьких війск в Італії, де він командував шістьма дивізіями, які мали підсилити італійський фронт після катастрофічної поразки в Битві при Капоретто. Він лишався в Італії до березня, коли був відізваний для командування Групою резервних армій. Ці підрозділи (55 дивізій) відіграли важливу роль під час наступу німецької армії в березні 1918 року.

Після перемоги у другій Битві на Марні, група армій під командуванням Файоля розташовувалась в центрі фронту до союзного наступу восени 1918. 14 грудня 1918 разом з Шарлем Манжаном він зайняв Майнц і лівий берег Рейна.

Після війни, він був призначний в 1920 році у Вищу Військову Раду, і виконував обов'язки генерального інспектора повітряних сил з 1921 по 1924 роки. Звання Маршала Франції він отримав 19 лютого 1921. Він очолював міссію в Канаду, де подякував за допомогу у війні і подарував уряду цієї країни бронзовий бюст роботи Огюста Родена Франція.

Файоль помер 27 серпня 1928. Він був похований в Домі Інвалідів.

Під час війни він вів щоденник, який було опубліковано в 1964 році під назвою Cahiers secrets de la Grande Guerre (Plon, 1964).

Один з гуртожитків Політехнічної школи (в м. Палезо) носить його ім'я.

Кар'єра[ред.ред. код]

Вшанування[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • La guerre racontée par nos généraux, 3 tomes, Maréchal Fayolle, Général Dubail
  • Cahiers secrets de la grande guerre, Paris, Plon ,1964