Марі Жиллен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марі Жиллен
фр. Marie Gillain
Marie Gillain.jpg
Марі Жиллен у 2006 році
Дата народження 18 червня 1975(1975-06-18) (42 роки)
Місце народження Рокур, Валлонія, Бельгія
Громадянство Бельгія Бельгія
Професія акторка
Роки активності 1991 — наш час
IMDb ID 0002100
Приз Ромі Шнайдер (1996)
Офіційний веб-сайт
Commons-logo.svg Марі Жиллен у Вікісховищі

Марі́ Жилле́н (фр. Marie Gillain; нар. 18 червня 1975, Рокур, Валлонія, Бельгія) — бельгійська акторка.

Біографія та кар'єра[ред.ред. код]

Мари Жиллен народилася 18 червня 1975 року в Рокурі неподілік від Льєжа, у франкомовній частині Бельгії. З дитинства цікавилася виконавським мистецтвом, у підлітковому віці вона займалася в театральній студії і активно брала участь в драматичних постановках.

У кіно Марі Жиллен дебютувала в 1991 році — у французькій комедії Жан-Жака Ано «Мій батько — герой», де зіграла головну жіночу роль, а її партнером по знімальному майданчику був Жерар Депардьє. За цю роботу Марі вперше була номінована як найперспективніша акторка на кінопремію «Сезар». Паралельно зі зйомками Жиллен навчалася в коледжі Сен-Луї у Льєжі. Потім вона зіграла головну роль у бельгійській стрічці «Марі» (1993), після чого у 1995 році Жиллен знялася у кримінальній драмі «Приманка» Бертрана Таверньє. Фільм завоював «Золотого ведмедя» на 45-му Берлінському кінофестивалі, а Марі вдруге була номінована на «Сезара» як найперспективніша акторка та була удостоєна Призу Ромі Шнайдер[1].

У 1995 році Марі дебютувала на театральній сцені у постановці «Щоденник Анни Франк». Вистава пройшла 50 разів у Ліоні, після чого з успіхом була показана у Парижі. За цю роль акторку було номіновано в категорії «театральне відкриття року» на 10-й церемонії театральної Премії Мольєра.

У 1997-му Марі Жиллен знялася у фільмі Філіпа де Брока́ «До бою», за роль Аврори де-Неверс у якому її було номіновано як найкращу акторку на «Сезара». Після невеликої паузи вона знялася у фільмі Етторе Сколи «Вечеря», який був показаний на Каннському кінофестивалі у травні 1999 в програмі «Особливий погляд». У 1999 році Марі зіграла головну героїню у п'єсі Джона Малковича «Істерія».

З початку 2000-х років Марі Жиллен знімалася у фільмів таких відомих режисерів, як Бертран Таверньє («Пропуск», 2002), Седрік Клапіш («Ні за, ні проти (а зовсім навпаки)», 2003), Режис Варньє («Насіння смерті», 2007), Анн Фонтен («Коко до Шанель», 2009). З роль у фільмі Філіпа Ліоре «Усі наші бажання» акторку було вперше номіновано як найкращу акторку на здобуття бельгійської національної кінопремії «Магрітт».

У серпні 2015 року Марі Жиллен входила до складу журі Кінофестивалю франкомовних фільмів в Ангулемі. У 2016 році її було обрано президентом 6-ї щорічної церемонії вручення нагород кінопремії «Магрітт»[2].

З 1998-го Марі Жиллен активно займалася модельним бізнесом; вона була одним з основних облич рекламної компанії лінії косметики фірми «Lancôme»[3][4]. З 2008 року Мари є послом доброї волі від недержавної організації «Plan Belgique», що допомагає дітям в країнах, що розвиваються[5].

Особисте життя[ред.ред. код]

У Марі Жиллен є дві доньки від двох різних цивільних шлюбів — Дюна Гаме (нар. 24.4.2004) від Мартіна Гаме[6] і Вега Деглі-Еспозті (нар. 2009) від Крістофера Деглі-Еспозті.

Фільмографія[ред.ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1991 ф Мій батько — герой Mon père, ce héros Вероніка «Веро» Арнель
1993 ф Марі Marie Марі
1993 тф Людина біля моря Un homme à la mer Камілла
1995 ф Приманка L'appât Наталі
1996 ф Вибіркова спорідненість Le affinità elettive Оттілія
1997 ф Дуже чисте повітря Un air si pur Жулі д'Еспар
1997 ф До бою Le bossu Аврора
1998 ф Вечеря La cena Альєва
1999 ф Останній гарем Harem suare Сафія
2000 ф Нехай Люсі робить що хоче! Laissons Lucie faire! Люсі
2000 ф Барні і його маленькі неприємності Barnie et ses petites contrariétés Марго
2001 ф Розпусниці Absolument fabuleux Сафран
2002 ф Пропуск Laissez-passer Ольга
2003 ф Ні за, ні проти (а зовсім навпаки) Ni pour, ni contre (bien au contraire) Кеті
2004 ф Було дуже приємно Tout le plaisir est pour moi Луїза
2005 ф Пекло L'enfer Анна
2005 тф Шлях Лори La voie de Laura Лаура
2007 ф Насіння смерті Pars vite et reviens tard Марі
2007 ф Крихкий(і) Fragile(s) Ніна
2007 ф Моє життя — не романтична комедія Ma vie n'est pas une comédie romantique Фроренс Барон
2007 ф Ключ La clef Одрі
2008 ф Жінки-агенти Les femmes de l'ombre Сюзі Деспрез
2008 ф Чаклунство! Magique! Бетті
2008 ф Дуже, дуже велике підприємство La très très grande entreprise Мелані Лаверньє
2009 ф Коко до Шанель Coco avant Chanel Адрієна Шанель
20102013 с Маленький принц Le petit prince Роза /озвучування
2011 ф Усі наші бажання Toutes nos envies Клер Конті
2013 ф Ланди Landes Лєна Дюпра
2014 ф Валентин, Валентин Valentin Valentin Клаудія Ліворно
2015 ф Міраж кохання Mirage d'Amour Гірондель

Визнання[ред.ред. код]

Нагороди та номінації Марі Жиллен[7]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія Сезар
1992 Найперспективніша акторка Мій батько — герой Номінація
1996 Приманка Номінація
1998 Найкраща акторка До бою Номінація
2012 Усі наші бажання Номінація
Кінофестиваль в Джиффоні (Джиффоні-Валле-П'яна)
1993 Бронзовий Грифон найкращій акторці Марі Нагорода
Паризький кінофестиваль
1994 Найкраща акторка Марі Нагорода
Кінофестиваль у Грамаду (Бразилія)
1995 Золотий Кікіто найкращій акторці Приманка Нагорода
1996
Приз Ромі Шнайдер
Нагорода
Кінофестиваль у Кабурі
1996 Найкраща акторка Вибіркова спорідненість Нагорода
Кришталевий глобус
2012 Найкраща акторка Усі наші бажання Номінація
Премія «Магрітт»
2013 Найкраща акторка Усі наші бажання Номінація
2017 Найкраща акторка Міраж кохання Номінація

Примітки[ред.ред. код]

  1. Prix Patrick Dewaere & Romy Schneider 1996 на AlloCiné
  2. Magritte du Cinéma: Marie Gillain présidera la 6ème édition de la cérémonie. RTBF (фр.). 30.11.2015. Процитовано 5.02.2016. 
  3. Lancôme, le grand saut. Stratégies (фр.). 03.09.1999. Процитовано 5.02.2016. 
  4. O Oui! Lancome - прекрасный аромат для молодых и энергичных женщин от компании Ланком. Parfum.only-u.com.ua (рос.). 26.01.2012. Процитовано 5.02.2016. 
  5. Марі Жиллен на сайті Plan Belgique
  6. Marie Gillain. Plan Belgique (фр.). 16.04.2004. Процитовано 5.02.2016. 
  7. Нагороди та номінації Марі Жиллен на сайті IMDb(англ.)

Посилання[ред.ред. код]