Марі Тюссо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тюссо Марі

Марі́ Тюссо́ (фр. Marie Tussaud; *12 грудня 1761, Страсбур — †18 квітня 1850, Лондон) — скульптор, засновниця відомого музею воскових фігур Мадам Тюссо в Лондоні.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки життя[ред.ред. код]

Марія народилася під ім'ям Марі Ґросгольц (нім. Grosholtz) в родині ельзаського офіцера Йозефа Ґросгольца та швейцарської матері Анни-Марії Вальтер. Її батько загинув у Семирічній війні незадовго до народження Марі, після його смерті матір з дітьми переїхала до Берна, де працювала економкою в лікаря Філіпа Вільгельма Куртіуса (1741–1794). Куртіус робив анатомічні моделі з воску, пізніше зайнявся виготовленням воскових фігур, портретів. У 1765 р. Куртіус переїхав до Парижа й заснував там свою майстерню. Марі разом з матір'ю переїхала до нього в 1767 р. — матір і далі працювала економкою, а Марі почала вчитися мистецтва виготовлення воскових скульптур.

У Парижі Куртіус створив декілька воскових фігур, однією з яких була фаворитка Людовика XV Мадам Дюбаррі. Ця модель та інші зажили докторові популярності в Парижі. Шаблон від цієї скульптури зберігся в музеї воскових фігур. На першій виставці у 1770 р. його роботи мали надзвичайну популярність — це дало змогу йому відкрити додактові виставки в інших відомих місцях Парижа.

Куртіус навчив Марі мистецтва воскових скульптур, у неї рано проявився талант до відтворення образів відомих людей того часу. Марі створила скульптури таких відомих особистостей, як Вольтер, Жан-Жак Руссо, Бенжамін Франклін. Згодом її запросили виконувати моделі членів королівської сім'ї. Стосунки Марі з членами королівської сім'ї були настільки добрими, що її навіть запросили переселитися до Версаля, де вона викладала мистецтво, зокрема сестрі короля Людовика XVI.

Французька революція[ред.ред. код]

Воскові фігури Куртіуса відіграли певну роль у Французькій революції. 12 липня 1789 р. за два дні до початку революції, під час заворушень повстанці несли по вулицях воскові фігури Дюка Орлеанського та ненависного міністра фінансів Жака Неккера. Зі зміною влади Марі була арештована як одна з представниць минулого режиму та співчуваючих. Під час ув'язнення, в тюрмі вона познайомилася з Жозефіною Богарне, майбутньою дружиною Наполеона Бонапарта. Під час режиму террору її засудили до смерті на гільйотині й не стратили тільки тому, що після смерті Робесп'єра її запросили зробити посмертну маску революціонера та його вбивці. Крім Робесп'єра, вона зробила ще декілька масок інших жертв терору — Марії Антуанетти, Марата й багатьох інших.

Врятувавшись від террору, Марі повернулася до майстерні Куртіуса, який після смерті в 1794 р. залишив її та колекцію скульптур Марі. У 1802 р. вона вийшла заміж за інженера Франсуа Тюссо, у них народилися два сини Жозеф і Франсуа. Колекція фігур Марі істотно збільшилася й мала неабияку популярність, однак її чоловік почав зловживати алкоголем. Крім того, він почав програвати в карти майже все, що Марі заробляла виставкою воскових фігур.

Життя у Великобританії[ред.ред. код]

У 1802 р. Марі вирішила залишити чоловіка і, взявши з собою старшого 4-річного Жозефа та свою колекцію, відправилася в турне Великобританією. З початком правління Наполеона і погіршенням відносин між двома країнами вона не змогла повернутися й далі подорожувала Великобританією та Ірландією. Після повалення Наполеона її молодшій син Жозеф приєднався до неї і в 1835 р. вона обладнала свою першу постійну виставку на відомій Бейкер-стріт, що стало початком її славетного музею. Деякі зі скульптур були зруйновані, але знову відновилися завдяки шаблонам, які Марі зберігала. У 1842 р. вона зробила власну скульптуру, яка ще досі зберігається в Музеї Мадам Тюссо. 15 квітня 1850 р. у віці 88 років Марі Тюссо померла в Лондоні. Її музей став однією з визначних пам'яток Лондона з філіями в Амстердамі, Гонконзі, Лас-Вегасі, Нью-Йорку, Вашингтоні.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Marie Tussaud: Madame Tussaud's memoirs and reminiscences of France, Hrg. F. Hervé, London 1838