Марі Тюссо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марі Тюссо

Anna Maria Tussaud і Marie Tussaud

Marie Tussaud.jpg
Народилася 1 грудня 1761(1761-12-01)
Страсбург
Померла 16 квітня 1850(1850-04-16)[1] (88 років)
Лондон
Громадянство/підданство Франція
Діяльність скульптор[d]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Марі́ Тюссо́ (фр. Marie Tussaud; нар. 1 грудня 1761, Страсбур — пом. 18 квітня 1850, Лондон) — скульпторка, засновниця відомого музею воскових фігур Мадам Тюссо в Лондоні.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки життя[ред.ред. код]

Марія народилася під ім'ям Марі Ґросгольц (нім. Grosholtz) в родині ельзаського офіцера Йозефа Ґросгольца та швейцарської матері Анни-Марії Вальтер. Її батько загинув у Семирічній війні незадовго до народження Марі, після його смерті матір з дітьми переїхала до Берна, де працювала економкою в лікаря Філіпа Вільгельма Куртіуса (1741—1794). Куртіус робив анатомічні моделі з воску, пізніше зайнявся виготовленням воскових фігур, портретів. У 1765 р. Куртіус переїхав до Парижа й заснував там свою майстерню. Марі разом з матір'ю переїхала до нього в 1767 р. — матір і далі працювала економкою, а Марі почала вчитися мистецтва виготовлення воскових скульптур.

У Парижі Куртіус створив декілька воскових фігур, однією з яких була фаворитка Людовика XV Мадам Дюбаррі. Ця модель та інші зажили докторові популярності в Парижі. Шаблон від цієї скульптури зберігся в музеї воскових фігур. На першій виставці у 1770 р. його роботи мали надзвичайну популярність — це дало змогу йому відкрити додактові виставки в інших відомих місцях Парижа.

Куртіус навчив Марі мистецтва воскових скульптур, у неї рано проявився талант до відтворення образів відомих людей того часу. Марі створила скульптури таких відомих особистостей, як Вольтер, Жан-Жак Руссо, Бенжамін Франклін. Згодом її запросили виконувати моделі членів королівської сім'ї. Стосунки Марі з членами королівської сім'ї були настільки добрими, що її навіть запросили переселитися до Версаля, де вона викладала мистецтво, зокрема сестрі короля Людовика XVI.

Французька революція[ред.ред. код]

Воскові фігури Куртіуса відіграли певну роль у Французькій революції. 12 липня 1789 р. за два дні до початку революції, під час заворушень повстанці несли по вулицях воскові фігури Дюка Орлеанського та ненависного міністра фінансів Жака Неккера. Зі зміною влади Марі була арештована як одна з представниць минулого режиму та співчуваючих. Під час ув'язнення, в тюрмі вона познайомилася з Жозефіною Богарне, майбутньою дружиною Наполеона Бонапарта. Під час режиму террору її засудили до смерті на гільйотині й не стратили тільки тому, що після смерті Робесп'єра її запросили зробити посмертну маску революціонера та його вбивці. Крім Робесп'єра, вона зробила ще декілька масок інших жертв терору — Марії Антуанетти, Жан-Поля Марата й багатьох інших.

Врятувавшись від террору, Марі повернулася до майстерні Куртіуса, який після смерті в 1794 р. залишив її та колекцію скульптур Марі. У 1802 р. вона вийшла заміж за інженера Франсуа Тюссо, у них народилися два сини Жозеф і Франсуа. Колекція фігур Марі істотно збільшилася й мала неабияку популярність, однак її чоловік почав зловживати алкоголем. Крім того, він почав програвати в карти майже все, що Марі заробляла виставкою воскових фігур.

Життя у Великій Британії[ред.ред. код]

У 1802 р. Марі вирішила залишити чоловіка і, взявши з собою старшого 4-річного Жозефа та свою колекцію, відправилася в турне Великою Британією. З початком правління Наполеона і погіршенням відносин між двома країнами вона не змогла повернутися й далі подорожувала Великою Британією та Ірландією. Після повалення Наполеона її молодшій син Жозеф приєднався до неї і в 1835 р. вона обладнала свою першу постійну виставку на відомій Бейкер-стріт, що стало початком її славетного музею. Деякі зі скульптур були зруйновані, але знову відновилися завдяки шаблонам, які Марі зберігала. У 1842 р. вона зробила власну скульптуру, яка ще досі зберігається в Музеї Мадам Тюссо. 15 квітня 1850 р. у віці 88 років Марі Тюссо померла в Лондоні. Її музей став однією з визначних пам'яток Лондона з філіями в Амстердамі, Гонконзі, Лас-Вегасі, Нью-Йорку, Вашингтоні.

Джерела[ред.ред. код]

  • Marie Tussaud: Madame Tussaud's memoirs and reminiscences of France, Hrg. F. Hervé, London 1838

Примітки[ред.ред. код]

  1. data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.

Посилання[ред.ред. код]