Марі д'Агу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марі д'Агу
фр. Marie d'Agoult
Marie d’Agoult by Henri Lehmann (02).jpg
Ім'я при народженні фр. Marie Catherine Sophie de Flavigny
Псевдо Daniel Stern[1] і J. Duverger[1]
Народилася 31 грудня 1805(1805-12-31)[2][3][…]
Франкфурт-на-Майні, Священна Римська імперія[5]
Померла 5 березня 1876(1876-03-05)[2][3][…] (70 років)
Париж, Франція[5]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Національність французи
Діяльність письменниця, господарка літературного салону, історик, авторка щоденника, поетеса, есеїст, композиторка
Галузь поезія і есей
Володіє мовами французька[2]
Титул граф[d]
У шлюбі з Charles Louis Constant d'Agoult[d]
Діти Козіма Вагнер, Daniel Liszt[d], Blandine Liszt[d] і Claire d'Agoult[d]
Автограф Signature of Marie d'Agoult.png
Нагороди

Марі Катрін Софі де Флавіньо, в заміжжі графиня д'Агу (фр. Marie Catherine Sophie de Flavigny, comtesse d'Agoult; 31 грудня 1805, Франкфурт-на-Майні — 5 березня 1876, Париж) — французька письменниця, публікувалася під псевдонімом Даніель Стерн (Daniel Stern). У 1835—1839 роках — фактична дружина Ференца Ліста, мати його трьох дітей. Їхня донька Козімо стала дружиною композитора Вагнера.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у Франкфурті-на-Майні, де її батько, віконт де Флавіньо, під час еміграції одружився з удовою з відомого банкірського дому Марі Бетман-Бусман. Вихована в одному з паризьких монастирів, вона в 1827 році вийшла заміж за графа д'Агу і потім довго подорожувала по Швейцарії, Італії та Німеччини. Граф і графиня д'Агу розлучилися в 1835 році, після чого почався роман Марі з Ференцем Лістом, який став батьком її молодших дітей.

Її перші повісті «Hervé», «Julien», «Valentia», «Nélida» з'явилися в 1841—1845 в фейлетоні газети «Presse» і справили враження. Потім в «Ревю де Де Монд» були надруковані її статті про німецькі справи, а в «Revue Indépendante» (1847) вміщено доповнення до них.

Після Лютневої революції 1848 графиня д'Агу перейшла до політичної літературі і написала «Lettres républicaines» («Республіканські листи»), в яких звичаям і людям за царювання Луї-Філіпа дана досить сувора оцінка, і «Histoire de la révolution de 1848» («Історія революції 1848 року», 2 т., 1861), в якій, навпаки, всі події і діячі того часу не в міру звеличуються.

Графиня д'Агу писала також в белетристичній формі максим і афоризмів: в її «Esquisses morales» («Моральних нарисах», 1849) викладено погляди автора на сучасні прагнення і злоби дня, на зіткнення між мораллю і пристрастями і на різні положення в людському житті.

Потім з'явилися на світ: «Trois journées de la vie de Marie Stuart» (1856); «Florence et Turin», естетичні і політичні етюди (1862); «Dante et Goethe», розмова (1866); «Histoire des commencements de la république aux Pays-Bas» (1872).

Графиня д'Агу залишила після себе том мемуарів («Mes souvenirs» 1877), в яких зображує суспільство часів Реставрації.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дочка графині д'Агу від її чоловіка, Клер Крістін, графиня де Карнасе, (народилась 10 серпня 1830 року) була одружена з графом Жирардо де Карнасе, писала під псевдонімом К. де Со.

Діти від Ференца Ліста: Бландіні Лист (1835—1862) була одружена з французьким політиком Емілем Олів'є. Козімо Лист (1837—1930), спочатку в шлюбі з піаністом Гансом Бюловом, в 1870 вийшла заміж за Ріхарда Вагнера. Даніель Лист (1839—1859), єдиний син композитора, також подавав надії як музикант, але помер в 20-річному віці від туберкульозу.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]