Марі д'Агу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марі д'Агу
фр. Marie d'Agoult
Marie d’Agoult by Henri Lehmann.jpg
Ім'я при народженні фр. Marie Catherine Sophie de Flavigny
Псевдо Daniel Stern[1][2] і J. Duverger[1]
Народилася 31 грудня 1805(1805-12-31)[3][4][…]
Франкфурт-на-Майні, Священна Римська імперія[6]
Померла 5 березня 1876(1876-03-05)[3][4][…] (70 років)
Париж[6]
Поховання
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція
Діяльність письменниця, господиня літературного салону, історик, авторка щоденника, поетеса, есеїстка, композиторка
Галузь поезія і есей
Знання мов французька[3]
Титул граф[d]
Батько Vicomte Alexandre Victor François de Flavignyd[8]
Мати Elisabeth de Flavignyd
У шлюбі з Charles Louis Constant d'Agoultd[9]
Діти Козіма Вагнер[9], Daniel Lisztd, Blandine Lisztd і Claire d'Agoultd
Автограф Signature of Marie d'Agoult.png
Нагороди

Марі Катрін Софі де Флавіньї, в заміжжі графиня д'Агу (фр. Marie Catherine Sophie de Flavigny, comtesse d'Agoult; 31 грудня 1805, Франкфурт-на-Майні — 5 березня 1876, Париж) — французька письменниця, публікувалася під псевдонімом Даніель Стерн (Daniel Stern). У 1835—1839 роках — фактична дружина Ференца Ліста, мати його трьох дітей.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у Франкфурті-на-Майні, де її батько, віконт де Флавіньї, під час еміграції одружився з удовою з відомого банкірського дому Марі Бетман-Бусман. Вихована в одному з паризьких монастирів, вона в 1827 році вийшла заміж за графа д'Агу і потім довго подорожувала по Швейцарії, Італії та Німеччини. Граф і графиня д'Агу розлучилися в 1835 році, після чого почався роман Марі з Ференцем Лістом, який став батьком її молодших дітей.

Її перші повісті «Hervé», «Julien», «Valentia», «Nélida» з'явилися в 1841—1845 в фейлетоні газети «Presse» і справили враження. Потім в «Ревю де Де Монд» були надруковані її статті про німецькі справи, а в «Revue Indépendante» (1847) вміщено доповнення до них.

Після Лютневої революції 1848 графиня д'Агу перейшла до політичної літературі і написала «Lettres républicaines» («Республіканські листи»), в яких звичаям і людям за царювання Луї-Філіпа дана досить сувора оцінка, і «Histoire de la révolution de 1848» («Історія революції 1848 року», 2 т., 1861), в якій, навпаки, всі події і діячі того часу не в міру звеличуються.

Графиня д'Агу писала також в белетристичній формі максим і афоризмів: в її «Esquisses morales» («Моральних нарисах», 1849) викладено погляди автора на сучасні прагнення і злоби дня, на зіткнення між мораллю і пристрастями і на різні положення в людському житті.

Потім з'явилися на світ: «Trois journées de la vie de Marie Stuart» (1856); «Florence et Turin», естетичні і політичні етюди (1862); «Dante et Goethe», розмова (1866); «Histoire des commencements de la république aux Pays-Bas» (1872).

Графиня д'Агу залишила після себе том мемуарів («Mes souvenirs» 1877), в яких зображує суспільство часів Реставрації.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дочка графині д'Агу від її чоловіка, Клер Крістін, графиня де Карнасе, (народилась 10 серпня 1830 року) була одружена з графом Жирардо де Карнасе, писала під псевдонімом К. де Со.

Діти від Ференца Ліста: Бландіні Ліст (1835—1862) була одружена з французьким політиком Емілем Олів'є. Козімо Ліст (1837—1930), спочатку в шлюбі з піаністом Гансом Бюловом, в 1870 вийшла заміж за Ріхарда Вагнера. Даніель Ліст (1839—1859), єдиний син композитора, також подавав надії як музикант, але помер в 20-річному віці від туберкульозу.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]