Маскулізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Маскулізм (від лат. masculinus «чоловічий») — суспільний рух, що виступає за надання чоловікам тих прав, що вже надані жінкам і досягнення таким чином рівноправ'я [1][2][3][4]. Не зважаючи на наукове підгрунтя, рух не користується підтримкою серед державних чиновників і суспільства. Будь-які спроби привернути увагу загалу до проблем чоловіків зазвичай зустрічаються з неконструктивною критикою, приниженнями або погрозами, в тому числі зі сторони фемінізму.

Історія маскулізму[ред. | ред. код]

Особливе місце в історії розвитку маскулізму як руху займає британський журналіст, історик і філософ Ернест Белфорт Бакс, який вважається родоначальником чоловічого правозахисного руху. Період його суспільної діяльності охоплює кінець ХІХ — початок ХХ сторіччя. Рух, розпочатий Е. Баксом, був спробою привернути увагу суспільства до аспектів безпідставної дискримінації чоловіків за ознакою статі в таких сферах, як законодавче регулювання сімейних відносин, культура, захист держави, профілактика і боротьба з сімейним насиллям, кримінальне законодавство, гендерні ролі та очікування. Публікації Е. Бакса з'являлися в мас-медіа протягом тридцяти років, що зробило його внесок в розвиток чоловічого правозахисного руху не тільки першим, але і одним з найбільш значимих[5].

Сучасний маскулізм представлений зареєстрованими і неформальними об'єднаннями, переважними видами діяльності яких є просвітницька, волонтерська, публіцистська і активістська. Незважаючи на вагомі аргументи і об'єктивні докази дискримінації чоловіків, рух не користується значною підтримкою серед державних чиновників країн західного світу. В середині 80-их років ХХ сторіччя активісти виступили з пропозицією створити в Європейському парламенті підкомісію із захисту прав чоловіків, однак вона не була підтримана законодавцями[6].

В 2016 році американська режисерка, акторка і колишня феміністка Кессі Джей зафільмувала документальний фільм "Червона пігулка", в якому вона показала раніше приховувані (через непопулярність та замовчування в ЗМІ) для масового глядача інтерв'ю з активістами і розкриває справжні ідеї руху за права чоловіків в сучасному світі[7].

Проблематика маскулізму[ред. | ред. код]

Примусовий призов[ред. | ред. код]

Відзначається, що на даному етапі примусовий призов громадян для проходження військової служби закріплений законодавчо в близько 80 країн світу. В трьох з них призов розповсюджується також на жінок. В тих країнах, де примусовий призов фактично відсутній, часто, тим не менше, існує так звана система обов'язкового військового обліку, як правило, тільки для чоловіків. Порушення правил військового обліку тягне за собою обмеження в правах, в тому числі у виборчому праві, яке фактично, виявляється для чоловіків умовним. Це підводить до висновку, що у випадку зміни геополітичних амбіцій влади будь-яка, на перший погляд правова, держава, може примусово залучити чоловіче населення до участі в операціях, що загрожують їх життю і здоров'ю. Зауважується, що скасування примусового призову використовується як політична обіцянка на протязі багатьох років в Росії та в Україні. Тобто, політики усвідомлюють, що доволі значна частина населення не підтримує систему примусового призову і виступає за контрактну армію. Більшість маскуліств виступають проти загальнообов'язкового призову на строкову військову службу і за комплектування збройних сил виключно на контрактній основі.

Низька тривалість життя чоловіків[ред. | ред. код]

Згідно зі звітом "Світова статистика охорони здоров'я ВОЗ", середня очікувана тривалість життя чоловіків, що народилися в 2008 році в Україні складе лише 62 роки (на 12 років менше, ніж аналогічний показник серед жінок). В період 1990-2000 років різниця очікуваної тривалості життя жінок і чоловіків також складала 10-12 років. Середня очікувана тривалість здорового життя для жінок складає 64 роки, а для чоловіків - 55. Імовірність смерті у віці 15-60 років для жінок складає 15%, для чоловіків - 40%[8].

Високий рівень смертності[ред. | ред. код]

В Україні та світі існує непомірно високий рівень смертності чоловіків внаслідок суїцидів, нещасних випадків на виробництві та зовнішніх причин. Так, зокрема, частка чоловіків серед померлих від суїциду становить 81%[9], серед померлих внаслідок зовнішніх причин — 78%[10], серед померлих внаслідок нещасних випадків на виробництві — 79%[11].

Більш тривалі терміни ув'язнення[ред. | ред. код]

Більш тривалі терміни ув'язнення в порівнянні з жінками за скоєння одного й того самого злочину. Згідно зі статистикою, жінки будь-якої раси отримують значно менші строки позбавлення волі у порівнянні з білими чоловіками, що скоїли ті самі злочини. Так, наприклад, у період з 2000 по 2016 роки, в США темношкірі і білі жінки отримували строки покарань приблизно на 30% менші, ніж чоловіки [12].

Сімейне право[ред. | ред. код]

(основна стаття Рух за права батьків)

Проблеми пов'язані із сімейним правом, що стосуються батьків-чоловіків та їх дітей, включаючи опіку та виховання дітей після розлучення батьків. Більшість членів руху за права батьків, які в першу чергу зацікавлені в цих питаннях — батьки-чоловіки, які прагнуть емансипації у рівних правах щодо своїх дітей та їх вихованні нарівні з матерями або після розлучення, або з незадоволеним батьківством над дітьми.

Позитивна дискримінація[ред. | ред. код]

Позитивна дискримінація

Інші аспекти дискримінації[ред. | ред. код]

Активісти виділяють більше сотні жіночих культурних і соціальних привілеїв, деякі з яких закріплені законодавчо[13]. Це, зокрема, різні норми покарання для жінок та чоловіків за скоєння одного і того самого злочину, закріплені Кримінальним кодексом, різні строки виходу на пенсію, різниця у величині страхового стажу для виходу на пенсію, в тому числі за вислугою, культурні і моральні упередження та ін. В умовах євроінтеграції України важливого значення набуває аналіз і недопущення зразків гендерного нерівноправ'я і подвійних стандартів, наявних у західних культурах. Одним з прикладів подвійних стандартів, служить, наприклад, те, що в аеропортах Німеччини, передбачено обладнання автомобільних стоянок "тільки для леді". Такі стоянки мають більшу ширину прольотів (потребують менше зусиль від водія при маневрі) і знаходяться ближче до терміналу у порівнянні з іншими парковками. Крім того, жіночі парковки краще освітлені ніж інші. Чоловікам користуватися цими паркувальними місцями заборонено, тоді як жінки можуть вільно користуватися стоянкою "для всіх", якщо паркувальні місця "тільки для жінок" будуть зайняті. В майбутньому створення паркувальних місць "тільки для чоловіків" не передбачається[14]. Подібна ситуція нагадує расизм у США першої половини ХХ сторіччя, який виявлявся, наприклад, у розподілі автобусних салонів на зони "для білих" і "для чорних". Згідно з тодішніми законами, чорношкірі не повинні були займати в автобусах перші чотири ряди «тільки для білих»[15]

Реакції[ред. | ред. код]

Критики та відповіді[ред. | ред. код]

Фемінізм[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dupuis-Déri, Francis Le «masculinisme»: une histoire politique du mot (en anglais et en français) // Recherches féministes. — 2009. — Т. 22, № 2. — С. 97-123.
  2. Blais, M.; Dupuis-Déri, F. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-289-091-271-7.
  3. Grande, Ildefonso. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-847-356-383-3.
  4. Lilí, Álvarez. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-84-376-3000-7.
  5. Ернест Белфорт Бакс. Батько чоловічого правозахисного руху
  6. Большой юридический словарь. Академик.ру. 2010
  7. Сторінка фільму «Червона пігулка». THE RED PILL. Процитовано 2017-03-30. 
  8. Гендерна статистика для чоловіків
  9. Жінки та чоловіки в Україні. Статистичний збірник Державної служби статистики України, Київ, 2013.
  10. Гендерна статистика для чоловіків
  11. Травматизм на виробництві у 2013 році. Статистичний бюдетель Державної служби статистики України, Київ, 2014
  12. Report: Women of All Races Get Shorter Prison Sentences than White Men | Breitbart. Breitbart (en-US). 2018-04-03. Процитовано 2018-04-09. 
  13. Checkmate, scum. Контрольный список женских привилегий
  14. Pink-coloured 'women only' parking spaces at Frankfurt Airport spark sexism row
  15. Только для белых - история расизма в США