Масленнікова Алла Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алла Масленнікова
Масленнікова Алла Анатоліївна
Народилася 1 січня 1967(1967-01-01) (57 років)
м. Бердянськ Запорізької області
Громадянство  СРСР
 Україна
Діяльність акторка
Alma mater Воронезький інститут мистецтв
Роки діяльності 2009 - теперішній час
Чоловік Олег Масленніков
Діти Катерина
Провідні ролі Інга у телесеріалі «Жіноча інтуїція 2» та Олена у фільмі Квартет для двох
IMDb nm1228219

Алла Анатоліївна Масленнікова (нар. 1 січня 1967 (за іншими даними 1 січня 1970), м. Бердянськ Запорізької області, Української РСР) — українська актриса театру і кіно.

Походження та навчання[ред. | ред. код]

Алла Масленнікова у 1988 році закінчила Воронезький інститут мистецтв (курс В. С. Сісікіна).

Творчість[ред. | ред. код]

З 1988 року вона актриса Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Ролі у театрі[ред. | ред. код]

Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
  • Світлана — «Провінціалки» Ярослава Стельмаха, 1988;
  • Лінн — «Bonna fide» («Прищучив») Б. Кіффа (1989);
  • Дружина сержанта — С. Мрожека «Поліція» (1989);
  • Дівчина — Едварда Радзинського «Вб'ємо чоловіка!» (1990);
  • Жінка в таверні — за романом Р. Л. Стівенсона «Острів скарбів» (1990);
  • Зіна — А. Салинського «Сьогодні я стану жінкою» (1990);
  • Едіт — Н. Коуард «Нічний сеанс» (1991);
  • Ольга — М. Коляди «Мурлін Мурло» (1991);
  • Естель — «Флоранс була шатенкою» за п'єсою Ж.-П. Сартра «За зачиненими дверима» (1991);
  • Варка — Івана Карпенка-Карого «Чарівниця» (1993, реж. Д. Богомазов);
  • Принцеса — С. Ципіна «Каприз принцеси» (1993);
  • Героїня — В. Іванова «Біс … кінцева подорож» (1994);
  • Стелла — Т. Вільямса «Трамвай „Бажання“» (1994);
  • Еліза — «Гра про закоханого лихваря» за п'єсою Ж.-Б. Мольєра «Скупий» (1995);
  • Олівія — Вільяма Шекспіра «Що завгодно або 12 ніч» (1995, реж. Д. Богомазов);
  • Едіт фон Берг — «Бранець королеви» за п'єсою Ж. Кокто «Двоголовий орел» (1996);
  • Надія Адаменко — Ф. Сологуба «Дрібний біс» (1997, реж. Ю. Одинокий);
  • Служниця — Томаса Манна «Обманута» (1997);
  • Лія — «Ти, кого любить душа моя» за п'єсою Н. Птушкіної «Овечка» (1998);
  • Мешканка села — Ф. Кроммелінка «Рогоносець» (1998);
  • Емілія — ​​В. Шекспіра «Венеціанський мавр» («Отелло») (1998, реж. Ю. Одинокий);
  • Маріанна — А. де Мюссе «Примхи Маріанни» (1999);
  • Ліза — Федора Достоєвського «Вічний чоловік» (1999);
  • Дарина — «Нехай Одразу двох не любити» за п'єсою Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю…» (2000, реж. Н. Яремків);
  • Поппі Нортон — «Глядачі на спектакль не допускаються» за п'єсою М. Фрейна «Театр» (2001, реж. Ю. Одинокий);
  • Текле Іванівна — Миколи Гоголя «Одруження» (2002);
  • Дороті Дебні — «Брешемо чисту правду» за п'єсою Х. Бергера «Ще один Джексон» (2003, реж. В. Айдіна);
  • Місіс Гібс — Т. Уайлдера «Наше містечко» (2004, реж. Л. Зайкаускас);
  • Бєляєва — «Голубчики мої!..» за творами Ф. Достоєвського і А. Володіна (2006, реж. Ю. Погребничко);
  • Вона — «Дні пролітають зі свистом» за п'єсою М Коляди «Стара зайчиха» (2008, реж. К. Холоднякова);
  • Королева Єлизавета — В. Шекспіра «Річард ІІІ» (2008).
  • Лізавета Богданівна — «Сезон любові» (Вище благо на світі…) за п'єсою Івана Тургенєва
  • «Місяць у селі», 2011
Театр «Актор»
  • Аліса — Ф. Дюрренматта «Граємо Стріндберга» (1995).

Ролі в кіно[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]