Маслов Василь Пилипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маслов Василь Пилипович
Народився 4 лютого 1922(1922-02-04)
село Піщанка, тепер Красноградського району Харківської області,УРСР
Помер 1 червня 1987(1987-06-01) (65 років)
Харків, УРСР, СРСР
Поховання Міське кладовище № 2
Країна  СРСР
Діяльність ректор ВНЗ
Галузь цивільне право
Alma mater Харківський юридичний інститут ім. Л. М. Кагановича
Науковий ступінь доктор юридичних наук
Вчене звання професор
Науковий керівник Вільнянський Соломон Йосипович
Заклад Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Партія КПРС
Нагороди Орден Жовтневої РеволюціїОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»
Звання професор, член-кореспондент Академії наук Української РСР

Василь Пилипович Маслов (4 лютого 1922(19220204), село Піщанка, Харківська губернія, тепер Красноградського району Харківської області — 1 червня 1987, місто Харків) — український радянський діяч, доктор юридичних наук (1968), професор (1968), ректор Харківського юридичного інституту імені Ф. Е. Дзержинського (1962 —1987), член-кореспондент Академії наук Української РСР (з 1985), лауреат Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки (1984), Заслужений діяч науки Української РСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині. Після закінчення учительських курсів працював у середній школі.

У 1940—1944 р. — у Червоній армії. Учасник німецько-радянської війни, був важко поранений.

У 1944—1948 р. — студент Харківського юридичного інституту імені Л. М. Кагановича. Член ВКП(б) з 1947 року.

З 1948 по 1962 рік навчався в аспірантурі, працював на посадах старшого викладача, секретаря партійного комітету, доцента, професора кафедри цивільного права Харківського юридичного інституту .

У 1951 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Право особистої власності на житловий будинок в СРСР».

З 1962 року по 1 червня 1987 року — ректор Харківського юридичного інституту імені Ф. Е. Дзержинського.

У 1968 році захистив у Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова докторську дисертацію на тему «Цивільноправові проблеми особистої власності в період будівництва комунізму в СРСР».

Автор понад 50 наукових робіт, у тому числі 9 монографій: «Право особистої власності на житловий дім у місті й робітничому селищі», «Здійснення і захист права власності в СРСР», «Питання спільної власності у судовій практиці», «Основні проблеми права особистої власності в СРСР», «Захист житлових прав громадян», «Майнові відносини у сім'ї», «Чинне законодавство про шлюб та сім'ю», «Правові проблеми науково-технічного співробітництва», «Правове становище виробничих об'єднань у сільському господарстві». Створив наукові школи з питань права власності, житлового та сімейного права. Під його науковим керівництвом було захищено 9 кандидатських дисертацій.

Тривалий час очолював Раду ректорів вузів Харківського регіону, входив до складу Президії Північно-Східного центру АН УРСР, був членом Науково-консультативної ради Верховного Суду УРСР.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]