Маслюк звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маслюк звичайний
2005-09-12 Suillus luteus cropped.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Родина: Маслюкові (Suillaceae)
Рід: Маслюк (Suillus)
Вид: Маслюк звичайний
Біноміальна назва
Suillus luteus
(L.) Roussel, 1796
Синоніми
Boletus luteus L., 1753

Ixocomus luteus (L.) Quél., 1888

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Suillus luteus
EOL logo.svg EOL: 133591
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 5384
MB: 120823
IF: 120823
Маслюки у відрі. Вінницька область

Маслюк звичайний (Suillus luteus) — вид грибів із роду маслюк родини маслюкових (Suillaceae). Місцеві назва — козляк, козар.

Опис[ред.ред. код]

Шапка 3-8(10-12) см у діаметрі, напівсферична, потім опукло- або плоскорозпростерта, з тупим краєм, каштанова або жовтуватокоричнювата, гола, клейка. Шкірка знімається дуже легко. Пори спочатку білуваті, з віком жовтіють, кутасто-округлі. Спори брудно-жовтуваті, 7-10,5 × 3-3,5 мкм. Ніжка 3-8(10) × 1-3 см, щільна, білувата, пізніше жовтувата, коричнювата, з кільцем, яке швидко зникає. Кільце пластинчасто-плівчасте, біле, згодом коричнювате, іноді з лілуватим відтінком. М'якуш водянистий, білуватий, з віком жовтуватий, під шкіркою темніший, при розрізуванні на повітрі не змінюється, смак і запах приємні.

Поширення[ред.ред. код]

Гриб поширений у хвойних лісах Євразії та Північної Америки, завезений на південь Австралії та до Нової Зеландії.

Зустрічається по всій Україні у хвойних (соснових) і мішаних лісах. Збирають з липня по листопад.

Використання[ред.ред. код]

Дуже добрий їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас сушать, солять, маринують. Заготовляють у Прикарпатті, на Поліссі.

Склад маслюка у відсотках[1]
Частина
гриба
Свіжі гриби Склад сухої речовини
Вода Суха
речовина
Білки Жири Манітол Цукор Клітковина Екстрактивні
речовини
Зола
Ніжка 91,07 8,93 32,75 3,80 15,57 0,18 35,99 4,43 7,46
Шапинка 91,69 8,41 40,74 6,42 16,91 0,91 21,05 3,50 10,47

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 86—87.
  • Фотинюк, Фелікс Іванович. Гриби. — Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1961. — 184 с.


Гриб Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
  1. Фотинюк Ф. І. Гриби, 1961, с. 31