Маслянникова Катерина Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маслянникова Катерина Миколаївна
Ім'я при народженні Лисенко Катерина Миколаївна
Народилася 1880(1880)
Київ
Померла 1948(1948)
Громадянство Російська імперія УНР УРСР
Національність українка
Діяльність піаністка, акомпаніатор, засновниця та співробітниця нотного відділу Центральної наукової бібліотеки
Батько Лисенко Микола Віталійович
Мати Липська Ольга Антонівна
Родичі брати: Остап Лисенко, Лисенко Тарас Миколайович; сестри: Мар'яна Лисенко, Лисенко-Шило Галина Миколаївна
У шлюбі з Маслянников Віктор Леонідович

Катерина Миколаївна Маслянникова (уроджена Лисенко; 1880, Київ — 1948) — піаністка, акомпаніаторка, засновниця та співробітниця нотного відділу Центральної наукової бібліотеки.

Донька композитора Миколи Лисенка, небога Андрія Лисенка, сестра Мар'яни та Остапа Лисенко.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 1880 року в Києві в родині видатного композитора Миколи Лисенка та піаністки Ольги Антонівни Липської.

Середню освіту здобула у Першій приватній жіночій гімназії в Києві.

Закінчила Музично-драматичної школи Миколи Лисенка по класу фортепіанної гри.

Після смерти батька (1912) очолила його школу.

Фундатор та співробітниця нотного відділу Центральної наукової бібліотеки ім. Вернадського.

1938–1940 — головний бібліотекар музичного відділу бібліотеки.[1]

Її чоловік — художник-пейзажист Віктор Леонідович Маслянников, учень польського митця Яна Станіславського, який усе своє життя збирав пам'ятки української старовини. Увесь свій коштовний музей передав до Харкова.

Працювала викладачкою музики в Першій українській гімназії імені Т. Г. Шевченка.

У 1920-х рр. разом з чоловіком мешкала у Києві на другому поверсі будинку в п'ятикімнатній квартирі № 5 по вул. Микільсько-Ботанічна, 11-а.

Померла Катерина Миколаївна 1948 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія Національної академії наук України 1938—1941: документи і матеріали, Том 4. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Інститут архівознавства, 2003. — с. 606

Література та джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]