Масова частка елемента

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ма́сова ча́стка елеме́нта[1][2] — це фізична величина, що визначається як відношенням маси, що припадає на певний хімічний елемент у речовині (сполуці), до маси всієї речовини.

Масова частка позначається символом (омега) і виражається у частках від одиниці або у відсотках:

,

де (омега) — масова частка елемента; Ar — відносна атомна маса елемента; n — кількість атомів елемента у формулі; Mr — відносна молекулярна або формульна маса речовини.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ярошенко, Ольга Григорівна (2007). Хімія. Підручник для 7 класу. Київ: Станіца. с. 56. ISBN 978-966-7039-15-8. «За хімічною формулою здійснюють також обчислення вмісту елемента в сполуці, що дістав назву масової частки елемента в сполуці. Масова частка елемента в сполуці позначається малою грецькою буквою ω (омeга) і виражається в частках одиниці або ж у відсотках» 
  2. Згідно зі «Словником української мови» у 20 томах, слово елеме́нт у значенні «хімічний елемент» має в родовому відмінку закінчення .

Джерела[ред. | ред. код]

  • Буринська Н. М. Хімія. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів — К., Ірпінь : Перун, 2008. — С. 66.