Масове вимирання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтенсивність вимирань морських організмів протягом минулих геологічних періодів: Botomanian — ранній кембрій, Dresbachian — пізній кембрій, End O — кінець ордовіка, End S — кінець силуру, Late D — верхній девон, Middle C — середній карбон, End Middle P — кінець середнього перму, End P — кінець перму, End Tr — кінець тріасу, End J — кінець юри, End K — кінець крейди, End Eocene — кінець еоцену

Масові вимирання — відносно короткі періоди в історії життя на Землі, впродовж яких кількість біологічних видів на планеті різко зменшувалася.

За останні 500 млн років було принаймні п'ять масових вимирань[джерело?]. Точна їх кількість залежить від того, яке вимирання вважати масовим.

Ранні вимирання[ред. | ред. код]

Під час сидерію, що охоплює проміжок часу від 2,5 до 2,3 мільярдів років тому, відбулося подвійне вимирання живих організмів. З появою фотосинтезу в ціанобактерій у повітря виділяється хімічно-активний кисень. Спочатку вивільнений O2 зв'язувався із залізом, і атмосфера не змінювалася. З часом більшість вільного заліза окислилася і кисень став накопичуватися у повітрі. Збільшення кількості кисню в атмосфері призвело до першого масового вимирання анаеробних організмів, для яких кисень був токсичний. Анаеробні бактерії вціліли лише глибоко під водою та в землі, де доступ кисню обмежений.

Коли в атмосферу потрапило багато кисню, почала зменшуватися кількість метану, бо він реагував з киснем і перетворився у вуглекислий газ і воду. Метан в атмосфері створював парниковий ефект і з його зникненням, Земля почала охолоджуватися і настало Гуронське заледеніння, що тривало 300 мільйонів років і спричинило вимирання і самих ціанобактерій.[1]

Найбільші вимирання в історії Землі[ред. | ред. код]

Деякі вчені дотримуються думки про те, що ми живемо під час одного з масових вимирань[2]. Його пов'язують із діяльністю людини, зокрема з перебудовою і фрагментацією місць існування рослин і тварин, експлуатацією тваринного і рослинного світу, інтродукцією чужорідних видів. Воно отримало назву голоценового вимирання.
Серед екологів тривають дебати щодо значення сучасного вимирання видів для біологічної різноманітності. Це явище іноді називають «шостою катастрофою»[3].

Причини вимирання[ред. | ред. код]

Види вимирають, коли їх народжуваність протягом певного періоду не здатна компенсувати їх смертність. Чинники, що сприяють вимиранням[джерело?]:

  • Зміни навколишнього середовища.
  • Конкуренція з іншими видами тварин на одному і тому ж життєвому просторі.
  • Катастрофи.
  • Вплив хижаків.
  • Напади паразитів (нові хвороби).
  • Зниження тривалості життя (смерть до досягнення статевої зрілості).
  • Зниження генетичної різноманітності.
  • Спад чисельності популяції (у тварин, що розмножуються тільки в групах, наприклад мандрівний голуб).


Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Plait, Phil (2014-07-28). Poisoned Planet. Slate (en-US). ISSN 1091-2339. Процитовано 2018-07-08. 
  2. J.H.Lawton and R.M.May, Extinction rates, Oxford University Press, Oxford, UK
  3. Leakey Richard, Lewin Roger: Szósta katastrofa. Warszawa: Prószyński i S-ka, 1999. ISBN 8371808127. 

Література[ред. | ред. код]