Массімо Брамбілла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Массімо Брамбілла
Особисті дані
Народження 4 березня 1973(1973-03-04) (48 років)
  Вімеркате, Італія
Зріст 173 см
Вага 63 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1990–1995 Італія «Монца» 116 (4)
1995 Італія «Реджяна» 23 (0)
1995–1997 Італія «Парма» 35 (0)
1997 Італія «Болонья» 16 (0)
1997–2002 Італія «Торіно» 97 (2)
2002–2003 Італія «Сієна» 34 (0)
2003–2005 Італія «Кальярі» 56 (0)
2005–2007 Італія «Мантова» 64 (0)
2007–2008 Італія «Монца» 24 (0)
2008–2010 Італія «Пергокрема» 49 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1993–1996 Італія Італія U-21 17 (0)
1996 Італія Італія (ол.) 2 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
2010–2011 Італія «Пергокрема» (юнаки)
2011–2012 Італія «Новара» (підлітки)
2012–2015 Італія «Новара» (юнаки)
2015–2017 Італія «Аталанта» (U-17)
2017– Італія «Аталанта» (дублери)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 19 червня 2016.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 19 червня 2016.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Массімо Брамбілла (італ. Massimo Brambilla, нар. 4 березня 1973, Вімеркате) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2017 року входить до тренерського штабу клубу «Аталанта».

Виступав, зокрема, за клуб «Торіно», а також олімпійську збірну Італії. Учасник Олімпійських ігор 1996 у Атланті.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Монца». У дорослому футболі дебютував 1990 року виступами за «Монцу» у Серії С і за підсумками сезону 1991/92 вийшов з командою до Серії B. Там гравець провів ще два сезоны, але 1994 року команда знову вилетіла у третій італійський дивізіон, де Массімо провів ще півроку.

У січні 1995 року Массімо отримав запрошення від клубу Серії А «Реджяни». Команда провела слабку кінцівку чемпіонату і вилетіла з еліти. Брамбілла, не бажаючи повертатися до Серії B, уклав угоду з «Пармою». З пармезанцями він зіграв у програному «Ювентусу» Суперкубку Італії 1995 року, але не був задоволений своєю роллю в клубі: його використовували, як футболіста ротації.

На початку 1997 року він покинув «Парму» і перейшов в «Болонью». Частину сезону Брамбілла був основним футболістом, але з приходом влітку Роберто Баджо Массімо сів на лавку запасних. Йому довелося знову залишити команду через відсутність ігрової практики. Новим клубом Массімо став «Торіно». У Турині він знайшов постійну ігрову практику, але команда грала слабо і незабаром відбулася зміна тренера. Новий наставник Луїджі Сімоні не побачив у Брамбіллі гравця основи. Ситуація ускладнилася травмою, отриманою в одному з матчів. Усього відіграв за туринську команду п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри, зігравши у 97 матчах чемпіонату.

Сезон 2002/03 Массімо провів в «Сієні», а потім перейшов в «Кальярі». Він допоміг команді вийти в Серію А, але після виходу в еліту ігровий час Брамбілли значно скоротився. Після вдалого виведення в Серію А двох клубів поспіль, послугами Массімо зацікавилися багато команд другого італійського дивізіону. Через це він виступав за «Мантову», а потім повернувся в «Монцу».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Пергокрема», за команду якого виступав протягом 2008—2010 років.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 1993—1996 років залучався до складу молодіжної збірної Італії і виграв молодіжний чемпіонат Європи в Іспанії. Всього на молодіжному рівні зіграв у 17 офіційних матчах.

Того ж року захищав кольори олімпійської збірної Італії на футбольному турніру Олімпійських ігрор 1996 року в Атланті. На турнірі він зіграв у матчах групового етапу проти команд Мексики[1] та Південної Кореї[2].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Завершивши кар'єру гравця, Брамбілла залишився в клубі і став працювати з юнацькою командою «Пергокреми», де пропрацював з 2010 по 2011 рік.

В подальшому з 2011 по 2015 рік працював з юнацькими командами «Новари».

У 2015 році очолив юнацьку (U-17) команду «Аталанти», з якою в першому ж сезоні виграв юнацький чемпіонат і Суперкубок Італії. З літа 2017 року став працювати з «дублем» «Аталанти»[3].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

  • Чемпіон Італії (U-17): 2015/16
  • Володар Суперкубка Італії (U-17): 2016

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мексика (до 23) VS. Італія (23) 1:0 (en). fifa.com. 1996-07-21. 
  2. Італія (до 23) VS. Південна Корея (до 23) 2:1 (en). fifa.com. 1996-07-25. 
  3. Ritorna la squadra Berretti, Bosi nuovo tecnico dell'U17. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 26 вересня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]