Массімо Паллоттіно
Массімо Паллоттіно | |
---|---|
італ. Massimo Pallottino | |
Массімо Паллоттіно | |
Народився |
9 листопада 1909 Рим |
Помер |
7 лютого 1995 (85 років) Рим |
Країна |
![]() |
Діяльність | антрополог, археолог, etruscologist, викладач університету, класичний археолог, мистецтвознавець |
Alma mater | Римський університет ла Сапієнца |
Галузь | археологія, лінгвістика |
Заклад | Римський університет ла Сапієнца і University of Cagliarid |
Відомі учні | Mauro Cristofanid, Mario Torellid, Francesca Ridgwayd, Anna Maria Bietti Sestierid, Gilda Bartolonid, Giovanni Colonnad, Donatella Gentilid і Antonia Ciascad |
Членство | Німецький археологічний інститут, Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd, Польська академія наук[1], Акадесія витончених мистецтвd і Академія надписів та красного письменства[2] |
Діти | Паола Паллоттіно |
Нагороди | |
Особ. сторінка | massimopallottino.com |
![]() |
Массімо Паллоттіно (італ. Massimo Pallottino; 9 листопада 1909, Рим — 7 лютого 1995, Рим) — італійський археолог і лінгвіст, один із найвідоміших дослідників етруської мови і культури етрусків, а також інших історичних культур Італії. У 1964 році відкрив двомовні таблички із Піргі, серйозно розвинувши дослідження етруської мови. Заснував у Італії Національний інститут етрускології.
У 1931 році захистив дисертацію. Він брав участь у створенні Національного інституту етруських і італійських досліджень і його журналу «Етруські дослідження» (італ. Studi Etruschi).
У 1933 р. працював інспектором в Управлінні старожитностей Риму, став директором музею Вілла Джулія.
Член Німецького археологічного інституту, Академії надписів та красного письменства.
Нагороджений премією Бальцана (1982), премією Еразмус (1984).
Бібліографія[ред. | ред. код]
- (англ.)Art of the Etruscans (разом із Hans Jucker). London: Thames and Hudson, 1955
- (італ.)Arte figurativa e ornamentale. Rome: C. Colombo, 1940.
- (італ.)Che cos’è l'archeologia. Florence: Sansoni, 1963 (English ed., The Meaning of Archaeology. New York: H. N. Abrams 1968).
- (англ.)Etruscan Painting. Geneva: Skira, 1952.
- (італ.)Etruscologia. Milan: Hoepli, 1942 (English ed., The Etruscans. David Ridgway, editor. Bloomington, IN: Indiana University Press, 1975).
- (італ.)L'origine degli Etruschi. Rome: Tumminelli, 1947.
- (італ.)Mostra dell'arte e della civiltà etrusca. Milan: Silvana, 1955.
- (італ.)Civiltà artistica etrusco-italica. Florence: Sansoni, 1971.
- (англ.)A History of Earliest Italy. Michigan, 1991.
Джерела[ред. | ред. код]
- Miscellanea etrusca e italica in onore di Massimo Pallottino, Archeologia Classica 43, 1991.(італ.)
- Guglielmo Maetzke: Ricordo di Massimo Pallottino, in Studi Etruschi 61, 1995, IX—XIII.(італ.)
- Mauro Cristofani: Massimo Pallottino, in Gnomon 69, 1997, 92-94.(італ.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Массімо Паллоттіно
![]() |
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 9 листопада
- Народились 1909
- Померли 7 лютого
- Померли 1995
- Випускники Римського університету
- Викладачі Римського університету
- Лауреати премії Еразма
- Лауреати премії Бальцана
- Італійські мовознавці
- Етрускологи
- Члени Німецького археологічного інституту
- Члени Академії надписів та красного письменства
- Італійські археологи
- Уродженці Рима
- Померли в Римі