Массіні Катерина Августівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Массіні Катерина Августівна
Народилася 1840
Померла 25 лютого 1912(1912-02-25)
Київ, Російська імперія
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність співачка
Alma mater Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Відомі учні Ростовська-Ковалевська Марія Гаврилівна

Катерина Августівна Массіні (уроджена Веденяпіна; 1840(1840),[1] Петербург — 25 лютого 1912, Київ) — оперна співачка (сопрано), педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчалась в Петербурзькій консерваторії, з 1864 року — приватно в Мілані. У 1986 році дебютувала в театрі «Ла-Скала» під псевдонімом Массіні.

Виступала на оперних сценах Мілана, Мадрида, Лісабона, Одеси (1868, 1872—1874), Києва (1874—1878)[1], Москви. Солістка Большого театру (1876—1881), гастролювала в Казані (1878—1879).

На початку XX ст. жила в Києві в будинку № 36-а по вул. Саксаганського.[1]

Петро Чайковський присвятив Катерині Міссіні романс «Он так меня любил» (ор. 28, № 4).

Останні роки життя провела у бідності.

Репертуар[ред. | ред. код]

Мала гнучкий голос ніжного, м'якого тембру, легкої колоратури.

В репертуарі — партії лірико-колоратурного сопрано, драматичного сопрано, меццо-сопрано.

Виконувала перші партії:

  • Натальї («Опричник» П. Чайковського) в Києві; композитор дав високу оцінку виконанню цієї партії);
  • Амнеріс («Аїда» Верді) у Большому театрі;
  • Міньйон («Міньйон» А. Тома) на Російській сцені.

Інші партії: Маргарита («Фауст» Гуно), Тамара («Демон» А. Рубінштейна), Агата («Вільний стрілець» Вебера), Адіна, Лючія ди Ламмермур, Аміна, Валентина, Віолетта, Азучена, Амнеріс, Рахіль («Юдейка» Галеві).

Викладацька діяльність[ред. | ред. код]

В 1900—1912 роках викладала в Києві, зокрема в Музичній школі С. Блуменфельда, та в Одесі. Серед учнів: Є. Горянський, Т. Леліва-Копистинський, Д. Рознатовський, Г.  Внуковський, М. Ростовська-Ковалевська.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Віктор Завада, Елла Піскова. Житловий будинок 1900-х рр., в якому проживали Губергріц М. М., Массіні К. А. // Звід пам'яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн. 1, ч. 2.: М-С — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. (стор. 1123)

Джерела[ред. | ред. код]