Мастанабал
| Мастанабал | |
|---|---|
| Народився | 2 століття до н. е.  Цирта, Нумідія |
| Помер | не пізніше 118 до н. е. |
| Батько | Масинісса[1][2] |
| Брати, сестри | Міціпса[3][1] і Гулуса[4] |
| Діти | Югурта[1][5] і Гауда[6] |
Мастанабал (*д/н — 146/140 до н. е.) — співцар Нумідії в 148—146/140 роках до н. е.
Син царя Масинісси I. Згідно Тита Лівія, отримав грецьку освіту. також є свідчення, що Мастанабал брав участь у перегонах на колісницях на Панафінейських іграх.
148 року до н. е. після смерті Масинісси Публій Корнелій Сципіон Еміліан відповідно до заповіту останнього розділив владу в Нумідії між Мастанабалом та його братами Гулусою і Міціпсою чим послабив царство.
Мастанабал, що «відрізнявся справедливістю», отримав судові справи. Поме між 146 та 140 роками до н. е., згідно Саллюстія — від якоїсь хвороби. Його сина Югурту всиновив брат Міціпса, інший син Гауда спадкував власне майно Мастанабала.
- ↑ а б в Любкер Ф. Mastanabal // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 837.
- ↑ Масинисса // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIIа. — С. 715.
- ↑ Любкер Ф. Micipsa // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 868.
- ↑ Любкер Ф. Gulussa // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 582–583.
- ↑ Любкер Ф. Iugurtha // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 687–689.
- ↑ Любкер Ф. Gauda // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 552.
- Hans Volkmann, Artikel Mastanabal. In: Der Kleine Pauly (KlP), Band 3, Stuttgart 1979, Sp. 1070
- Roller, Duane W. (2004). The World of Juba II and Kleopatra Selene: Royal Scholarship on Rome's African Frontier. Routledge. p. 36. ISBN 9781134402953.
Гала (?-206 до н. е.) • Езалк (206 до н. е.) • Капусса (206 до н. е.) • Лакумаз (206—205 до н. е.) • Сіфакс (205—203 до н. е.) • Верміна (203 до н. е.) • Масинісса (205—148 до н. е.) • Міціпса (148—118 до н. е.) • Мастанабал (148—146 до н. е.) • Гулуса (148—143 до н. е.) • Югурта (118—106 до н. е.) • Адгербал (118—112 до н. е.) • Гіемпсал I (118—117 до н. е.) • Гауда (105-88 до н. е.) • Гіємпсал II (88—87 до н. е.) • Мастанабал II (88-87 до н. е.) • Іарб (87—81 до н. е.) • Масинісса II (82-81 до н. е.) • Гіємпсал II (81—60 до н. е.) • Юба I (60—46 до н. е.) • Римська провінція (46-30 до н. е.) • Юба II (30—23 до н. е.) |  | |